Храм святителя Іоана Золотоустого – колишній костел Серця Ісусового у комплексі жіночого францисканського монастиря – мурована будівля з цегли двох кольорів (червоної і жовтої) в неороманському стилі з елементами неоготики і вдало поєднаними стильовими ознаками й архітектурними формами багатьох напрямків та історичних епох.
Костел і монастир були збудовані упродовж 1877-1888 рр. К. Ґреґором за проектом відомого львівського архітектора Юліана Захаревича. Для храму скульптор Леонард Марконі виготовив алебастровий вівтар, були встановлені привезені з Мюнхена вітражі, розписано стіни. Поряд з центральним вівтарем було встановлено два бічні, прибудовано дві бічні каплиці. Одну з них, було посвячено Йосафату Кунцевичу, що, за задумом настоятельки Марії Моравської, мало стати "мостом до єднання… поляків, українців і русинів”. У 1889 р. відбулось урочисте освячення храму.