Невідомий Львів: 10 символів старого світу в архітектурі міста

Невідомий Львів: 10 символів старого світу в архітектурі міста

фото з сайту photo-lviv.in.ua

Будьте обережні на вулицях Львова! Кожного дня, навіть не замислюючись над цим, ми торкаємось самих глибин історії, її нутра. Деякі з проявів нестримного історичного процесу відносно недавні і про них ще навіть можна почути від старших людей, але окремі з сюжетів є неймовірно далеко розташовані відносно нас в часі – ще навіть Львова не було, а вони вже жили. Отож, 10 символів з історії стародавнього світу в архітектурі Львова.

“Давні цивілізації” з Коциловського, 15

Let’s start with something exotic. Розпочнемо з незвичного й далеко не найвідомішого, але вкрай актуального, виходячи з заданої теми. Зовсім не в центрі Львова, але ще і не на його окраїнах, а саме поблизу “найзеленішої” львівської вулиці є вулиця Йосафата Коциловського. З Зеленою її сполучає Переяславська.  На Йосафата Коциловського, під №15, знаходиться житлова кам’яниця. Її було побудовано в 1911 році, за проектом архітекторів Генрика Заремби та Юліана Пінкерфельда. Споруда сама по собі приваблює погляди перехожих, але завдяки оздобленню її п’ятьма алегоричними барельєфами, не залишає байдужим нікого. Автором цих витворів є скульптор Тадеуш Блотніцький. Один з барельєфів, який найбільш цікавий нам – “Давні цивілізації”. На ньому зображено трьох фізично розвинених чоловіків, образи яких стилізовано під характерні для окремих зі стародавніх цивілізацій характеристики. Ці цивілізації – це Єгипет, Греція та Рим.

Портрет Т. Блотніцького (автора “Давніх цивілізацій”) з Медузою, робота Я. Малчевського, 1902

Зовсім недалеко біля цієї місцини живуть справжні Сфінкси.  На вже згадуваній вулиці Зеленій, на будинку №102, можна побачити цих персонажів давньоєгипетської міфології. “Палацик зі сфінксами” – так інколи називають будівлю, яка “народилась” 1839 року. Архітектором будівництва був Юзеф Землер, а кошти на зведення споруди виділив інженер Ян Пєнчаковський. Перед парадним входом до будівлі можна бачити дві пари колом. Зверху над ними прилягло два сфінкса. Вважається, що автором роботи є відомий скульптор Пауль Ойтелє. Зараз у будинку з химерними істотами родом з міфологічного світу, знаходиться офіс галереї Дзиґа.

Сфінкси, що сховалися на дашку одного з будинків Зеленої

Залишимо вулицю Зелену і перенесемось в саме серце Львова – на площу Ринок. Тут є кам’яниця №8.  У XVI – XVII століттях вона належала вірменській родині Бернатовичів, а в XIX столітті спорудою володів торговець вином Йоганн Тренкель. На замовлення останнього, скульптор Антон Шімзер між вікнами другого та третього поверхів зобразив барельєф Нептуна, що їде морем на човні. Човен тягнуть коні, а в руках у володаря водяної стихії характерний для його образу тризубець. Тривалий час вважалося, що автором витвору був Габріель Красуцький, але сучасний історик мистецтва Юрій Бірюлов переконливо довів, що ця робота насправді належить Антонові Шімзеру й була виконана у 1820-х роках, тоді як Красуцький лише переробив ці барельєфи під час реконструкції будинку у 1881 році. Фігури на ескізі виготовлені з вапняно-пісочного розчину. Цікавим елементом роботи є лопаті колеса, прилаштованого до колісниці бога морів. Воно нагадує вентилятор пароплава.

Нептун з колісницею на площі Ринок

Залишаємось поки на Ринку. Кам’яниця №24 запрошує нас до сцени вічного протистояння добра і зла в цьому світі. У 1920-1921 роках, під час реконструкції споруди, на ній було виконано цікавий барельєф. Робота авторства Зиґмунта Курчинського зображує Меркурія, котрий з синами веде боротьбу зі зміями.

Меркурій і змії на площі Ринок

Переходячи з площі Ринок на вулицю Краківську, слід бути особливо уважним. Саме там, на розі площі й вулиці, знаходиться кам’яниця №33. Споруда, під символом грецького міфологічного персонажа, приховує відомості про сторінки давньої “алкогольної слави”. Фігуру захмелілого кентавра з короною на голові та кухлем в…поки що не зубах…виконав у 1975 році скульптор А. Романець на згадку про популярний в 70-80-ті рр. ХХ століття бар “На Ринку”. Бар мав кілька залів та підвалів, що локалізувались в цій та сусідніх кам’яницях.

Не зовсім тверезий кентавр на Краківській

На вулиці Краківській ще є кам’яниця №11. Триповерхова споруда постала в XVIII ст., а в XIX була реконструйована. Для нас тут цікавою буде серія барельєфів під вікнами другого поверху. Під одним з вікон – Меркурій з якорем. Барельєфи було виготовлено ще в 1820-х роках, на замовлення торговця колоніальними товарами Йозефа Штамфеля.

Серія барельєфів на Краківської 11, один з них – Меркурій з якорем

Вулиця Краківська відсилає нас до вічного – кохання. У 1830-х тут з’явилась триповерхова кам’яниця №4. Будівля має вигляд ампірового палацу з пілястрами іонічного ордеру  та трикутним фронтоном. Над балконом можна побачити рельєф з зображенням Амура і Психеї. Автором витвору є відомий скульптор Павло (Пауль) Ойтелє.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будинок №4 на вулиці Краківській. Над балконом – зображення Амура і Псіхеї

 

 

 

Перш ніж залишити вулицю Краківську, зупинимось ще на коротеньку мить, аби висловити сподівання, що сатиру таки вдасться втримати на собі вагу будівлі №27. Виглядає, що йому дуже важко.

Сатир на Краківській

Не легше було і гладіаторам в Колізеї. Одного з титанів римського світу можна зустріти на вулиці Парковій, 14.  Там є кам’яниця, на якій Зиґмунт Курчинський, прямо над вхідною брамою, створив горельєф “Гладіатор”. Ті зі зловмисників, хто володіє латиною, до будинку №14 на парковій не заходять, адже напис на горельєфі глаголить – “недруже, минай сей дім” (пер. А. Содомори). Аби заробляти в наші часи, гладіатор мусив перекваліфікуватись в охоронця.

“Гладіатор” на Парковій

На сам кінець заглянемо до найпрестижнішої львівської кам’яниця початку ХІХ століття. Її місце знаходження – теперішня вулиця Винниченка, 8. Власником будівлі був видавець й типограф, Йозеф Піллер. На фоні інших будинків цю кам’яницю виділяють кілька речей. По-перше, це 15 барельєфів на сюжети з античної міфології;

Сюжети з грецької міфології на стінах кам’яниці Піллера

по-друге, 18 барельєфів з зображенням путті (оголені хлопчики); по-третє, скульптурна композиція у центрі фасаду кам’яниці. Останнє – це Афіна, котра стоїть і Марс та Беллона, що прилягли біля неї. Беллона тримає щит, на якому стоять ініціали “JP”(Йозеф Піллер).  З обох боків від сцени – самотні скульптури Деметри та Аполлона. Автором робіт є скульптор Гартман Вітвер.

Сцена зі скульптурами богів над кам’яницею Піллера, Винниченка, 8

І це лише деякі з містків між Львовом та давнім світом. Наступні варто продовжувати шукати на вулицях міста…

Джерело: photo-lviv.in.ua

Львів у новинах:

Шоколадний млин, конкурс кондитерів, майстер-класи: завтра у Львові стартує Свято шоколаду

Від "Пінгвіну" до "Панорами": огляд закладів на проспекті Свободи у Львові

Львівські розваги довоєнних часів: найвідоміші дансинги