“Дівка-Левандівка пахне поїздами, мостами, переїздами і гострими словами…” – так слова популярної пісні підкреслюють народний та стереотипний образ одного із районів Львова. І справді, ця частина міста є оповита певною таємничою особливістю, завдяки котрій про неї складають пісні, міські легенди. Тому нам стало цікаво дізнатися, яка ж історія цієї місцевості так як вона пов’язана її сьогоденням.
Мапа Львова 1844 без Левандівки, однак з іподромом на її місці
Досліджуючи історію Левандівки ми зіткнулись з тим фактом, що її минуле є чи не найвтаємничішим з-поміж усіх частин міста Лева. Відомі джерела подають лиш короткі загальні факти. Світлини, датованих раніше Першої світової війни годі й знайти. Та і історичні карти та мапи залишаються небагатослівними. Однак на все це є свої причини. Як це не дивно, та такий легендарний район Львова є чи не наймолодшим від усіх. І мова йде не тільки про час входження до складу міста, а й в загальному – про час виникнення поселення на місці сучасної Левандівки. Якщо історія сусідньої Білогорщі починається ще з XIV ст., то історія Левандівки, очевидно, тільки з кінця XVIII ст.. Однак, невідомо з чого саме починається ця історія – з звичайного поселення чи з спеціально створеної колонії. В мережі можна зустріти дві версії походження назви "Левандівка". За однією з них назва походить від прізвища колишніх дідичів Левандовських. Якщо слідувати цій теорії, то якщо були дідичі, значить і було село, котрим вони володіли чи керували. До речі, прізвище "Левандовські" є досить типовим для поляків, однак на мапах до кінця XVIII ст. ніякого поселення на місці сучасної Левандівки не помітно. Та й жодних документальних згадок ні про цих дідичів ні про якесь поселення в цьому місці нам невідомо.
Забудова Левандівки на початок XX ст. Мапа 1904 року
За другою версією назва "Левандівка" походить від назви німецької колонії Льовендорф (Lowendorf – "село Левів"), котру було засновано в цьому місці наприкінці XVIII ст.. Ця версія звучить доволі правдоподібно. Більше того відомо, що в 1778 році вперше в згадується німецька колонія під назвою "Lewandowka". Однак, назву Льовендорф нам так і не вдалось знайти серед якихось документів чи на історичних мапах. Очевидно, що підтверджується лиш один факт – Левандівка первинно виникла саме як німецька колонія наприкінці XVIII в ході колонізаторської політики монархії Габсбургів. Німецькі аграрні колонії зазвичай були невеликі, тож колонія "Lewandowka" займала лиш невеличку частину сучасного району. Найімовірніше це частина району на межі з колією та вулицею Городоцькою. Можливо плани прокладання залізниці і стали причиною припинення існування колонії. Так чи інакше, але на картах XIX ст. "Lewandowka" уже не позначена.
Залишки російського ангару на Левандівському летовищу. Фото 1915 року
Подальша ж історія цієї місцевості пов’язана з прокладанням в 1861 році залізничної колії та побудова Головного залізничного вокзалу. Саме від того часу починає формуватися поселення Левандівка, котре пізніше і буде приєднано до Львова. Однак, не будемо забігати наперед.
Пасажири та екіпаж першого пасажирського рейсу на Левандівському аеродромі. Фото 1922 року
В XIX ст. історія земель, котрі зараз входять до Левандівки, була пов’язане не тільки з давніми поселеннями чи залізницею. Східна частина сучасної Левандівки в позаминулому столітті носила назву "Янівські блоні". Саме на цих полях, на колишньому плаці для муштри австрійської армії у 1843 році відбулися перші у Львові кінні перегони. Загалом, іподром в цьому місці проіснував аж до 1890-х років, поки Персенківці не було зведено новий.
Будівля адміністрації Левандівського летовища. Фото 1929 року
Від прокладення залізниці до Львова і до початку Першої світової війни розбудова Левандівки відбувалась досить повільними темпами. Судячи по мапах Львова того часу найдавніші будинки розташовувались поруч вулиці Городоцької за Богданівкою. Хоча територія це іменується на більшості мапах чомусь "Білогорща", а позначення "Левандівка" взагалі ще не має.
Левандівка на час її приєднання до Львова. Мапа 1931 року
Повертаючись до теми легенд та міфів Леванідки, то колись серед жителів цього району ходив жарт, що на Левандівці свого часу розбився літак, і кожна вулиця отримала свою назву в залежності від тієї частини літака, що на неї впала. Якщо поглянути на сучасну карту цього району, то справді можна помітити велику кількість вулиць з "авіаційними" назвами. Цікаво, що на Левандівці, точніше трішки поруч з нею в 1920-х роках справді падав літак, однак назва вулиць виникла не завдяки йому. У 1914 році австрійська влада вирішила спорудити на Янівських блонях, на місці колишнього іподрому, летовище на випадок війни із Російською імперією. Вже в ході самої війни аеродром певний час використовували як свою льотну базу російські війська. Після витіснення цих військ зі Львова на летовищі містився 4-й цісарсько-королівський літунський парк. А в час Українсько-Польської війни – це була льотна база польських сил.
План забудови території колишнього аеродрому на Левандівці. Мапа 1935 року
Після припинення воєн аеродром на Левандівці почали використовувати і в цивільних цілях. Вже 2 серпня 1922 року на Львівському летовищі сів перший цивільний літак “Junkers F.13” з чотирма пасажирами на борту рейсом Варшава-Львів. Однак наступного року було прийнято рішення новий аеродром на Скнилові, оскільки розміри старого аеродрому були обмеженими залізничними лініями та забудовою міста. Тож у 1929 році Левандівський аеродром остаточно припинив своє існування, залишивши у спадок тільки назви вулиць.
Костер Матері Божої Неустанної Помочі знищений радянською владою в 1960 році. Фото 1930-х рр.
Та занепад летовища супроводжувався розбудовою самої Левандівки. Протягом 1920 років велась активна забудова території, котру зараз умовно можна обмежити вулицями Повітряною та Калнишевського, залізничною колією та Левандівським парком. Саме на цій частині району можна досі застати польські будівлі передвоєнних років. Хоча багато унікальних споруд і не збереглось. Зокрема, колишній костел Матері Божої Неустанної Помочі, котрий повністю розібрали в 1960 році.
Левандівське озеро, відкрите в 1950-х рр.
У 1931 році уже добряче заселена Левандівка, як і інші навколишні присілки Львова, офіційно входить до складу міста. Після цього було розроблено новий генеральний план розбудови нового району, зокрема території звільненої після закриття аеродрому. Однак, реалізувати ці будівельні плани в ті часи завадила Друга світова війна. Тому подальша розбудова Левандівки розпочалась аж у 1950-х роках. Спочатку тут зводились невеличкі та комфортабельні одно- та двоповерхові будинки, котрі будували, передовсім, для залізничників. До речі, Левандівський парк та озеро було утворено саме в ці роки.
Вулиця Повітряна на Левандівці – одна із найдавніших вулиць сучасної Левандівки
Проте, вже в 1960-х розпочинається багатоповерхова забудова за типовими проектами і набула вигляду, який зберігся і досі. У 1976 році район стали іменувати "Жовтневим". Однак, згодом знову повернули стару назву. Сьогодні ж Левандівка один із житлових масивів Залізничного району Львова, який без давньої історії, виразної архітектури, навіть без типової для міста бруківки все одно залишається своєрідною особливою частиною міста Лева.
Джерело: photo-lviv.in.ua.
Читайте також:
Невідомий Львів: "Совіцький" дворик