Що подивитись, якщо ви у Львові перший раз (частина третя)
Фото з сайту static.panoramio.com
Якщо ви вперше у Львові і у вас обмаль часу, ми підкажемо, які пам'ятки та культові заклади Львова складуть ваше перше враження про це старовинне і величне місто.
Першу частину добірки дивіться тут
Другу частину добірки дивіться тут
Костел Святих Ольги і Єлизавети
Фото взято з сайтуtour-collection.com.ua
Церква святих Ольги і Єлизавети – шедевр львівської неоготичної архітектури. Храм зводили на початку ХХ ст.: у 1903 році цісар Австро-Угорщини Франц Йосиф І під час відвідин Львова символічно заклав перший камінь під будівництво святині і вже у 1911 році відбулося його урочисте відкриття. Спочатку це був римо-католицький костел Святої Єлизавети (Ельжбети), названої на честь дружини Франца Йосифа – Єлизавети (Сісі) Баварської. Потрібно віддати належну шану архітекторові споруди – Теодору-Мар’яну Тальовському. Також храм прикрашають витвори відомого скульптора Петра Войтовича, зокрема скульптурна композиція "Розп’яття" на фасаді святині.
Костел Святої Єлизавети також вважався храмом залізничників, оскільки розташований недалеко від залізничного вокзалу, відтак кожен, хто, від’їжджаючи, прощався зі Львовом, міг ще деякий час споглядати за стрімкими гостроверхими вежами цього прекрасного костелу.
Однак, на жаль, у роки радянської влади храм перебував у занедбаному стані, його будівлю використовували як складське приміщення. І тільки зі здобуттям Україною незалежності у 1991 році храм знову відновили, передавши греко-католицькій громаді.
Читайте також: Весь Львів: гід туриста
Сучасна назва святині – це церква святих Ольги і Єлизавети. Цей храм по сьогоднішній день є одним з найулюбленіших місць вірян і туристів.
Оглядовий майданчик на вежі відкритий щодня: будні з 12.00-17.30, субота та неділя з 15.00-19.00. Щоб потрапити наверх, потрібно звертатися до чергових.
Адреса: площа Кропивницького, 1
Собор Святого Юра
Фото взято з сайту lvov.ws
Собор Святого Юра, розташований на площі з ідентичною назвою, - одна з перлин архітектури львівського пізнього бароко. Це - головна святиня Греко-Католицької церкви. Будівництво собору за проектом Бернарда Меретина тривало з 1744 по 1764 рік. Завершив будівництво Себастьян Фесінгер.
Собор розташований на пагорбі, що дозволяє побачити його золотий купол з багатьох куточків львівського передмістя. В архітектурний ансамбль входять митрополичі палати, дзвіниця, будинки капітулу, собор з трьох сторін і ворота, прикрашені скульптурами святих. До самого храму можна потрапити по сходах, прикрашених балюстрадою і скульптурами, а також численними ліхтарями. На головному фасаді встановлено скульптури св. Афанасія і Лева роботи скульптора Іоанна Пінзеля. Вгорі, на аттику, розташована скульптурна група роботи того ж автора - "Юрій Змієборець".
Внутрішнє оформлення храму приваблює своєю пишністю і красою. Царські і дияконські врата у вівтарній частині виконані С.Фессінгером в 1768 році. У храмі є дві чудотворні ікони - ікона Теребовельської Богородиці ХVII ст. і ікона Києво-Печерської Божої Матері ХVII ст.
У соборі знаходяться крипти-усипальниці, де поховані видатні діячі української церкви: кардинал Сильвестр Сембратович, митрополити Андрей Шептицький, Володимир Стернюк, кардинали УГКЦ Йосип Сліпий, Мирослав - Іван Любачівський. В усипальниці також поховані останки галицького князя Ярослава Осмомисла, який жив у ХІІ столітті.
У 90-х роках ХХ століття собор був повернутий вірянам. У 2001 році, під час свого візиту на Україну, Папа Іван Павло II жив у митрополичому палаці собору Святого Юра
Адреса: площа Святого Юра,5.
Шевченківський Гай
Фото взято з сайту globalinfo.ua
Музей народної архітектури та побуту під відкритим небом"Шевченківський гай" - це місце в якому можна поринути в побут і культуру нашої країни 18-19 століть.
"Шевченківський гай" був відкритий в 1971 році в місцевості, яка називається Кайзервальд, на території львівського ландшафтного парку "Знесіння". Тут під відкритим небом, на площі 60 га відвідувачам представлено унікальні експозиції музею: 124 пам'ятника західноукраїнської архітектури, об'єднаних в 54 садиби, а також 6 церков. Будівлі територіально розділені на тематичні групи. Музей знайомить з архітектурними традиціями Гуцульщини, Лемківщини, Бойківщини, Буковини, Поділля, Полісся, Волині та ін. Причому пам'ятники архітектури львівського музею в прямому сенсі слова справжнісінькі, оригінальні. Їх привезли з різних місць Західної України в розібраному, аж до фундаменту, вигляді, а потім вони були згруповані за етнографічним ознакою і розміщені на території музею. У числі найбільш старовинних будівель - хата 1749 року, привезена зі Славського району; Миколаївська церква 1763 року з села Кривки Турківського району Львівської області; маслоробна фабрика 1811; хата 1812 з села Либохора Турківського району та ін. У Львівському музеї народної архітектури та побуту відвідувач може побачити лісопилку, кузню, вітряну та водяний млин, сільську школу 1880 року, привезену із села Бусовисько Старосамбірського району Львівської області.
Будівлі на території "Шевченківського гаю" вражають не тільки своїм зовнішнім виглядом, але і унікальністю внутрішнього оздоблення. Ретельно, до найдрібніших деталей, відтворений інтер'єр кожної хати, церкви, майстерень і господарських будівель. В хатах можна побачити дерев'яні лавки, столи та іншу нехитру меблі, піч, ікони на стінах, хатнє начиння (дерев'яні відра, глиняні глечики, плетені кошики і т.д.), прядки, хустки, рушники, сорочки-вишиванки та ін. В маслоробному цеху збереглося два преса для виробництва масла. Якщо ви заглянете в школу, перед вами постане інтер'єр сільського класу ХІХ століття зі спеціальною партою для недбайливих учнів, яких викладач карав різками. Тут же, при школі, перебувала кімната вчителя з великою кількістю книг. Загальна кількість предметів домашнього ужитку та народної творчості, експонованих у Музеї народної архітектури та побуту у Львові, значна - близько двадцяти тисяч!
Городяни розповіли про цікаві місця у Львові, які мало хто знає
Особливої уваги заслуговують культові споруди на території "Шевченківського гаю": буковинська Троїцька церква, бойківська церква з села Тисовець, Параскевська церква, лемківська церква Святих Володимира і Ольги. Справжньою окрасою Музею народної архітектури та побуту у Львові є Миколаївська церква, пам'ятка українського зодчества 1763 і шедевр сакрального мистецтва, включений в етнографічну групу "Бойківщина". З 2004 року вона внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Миколаївська церква відрізняється від традиційних українських храмів. У плані будівля має три підстави квадратної форми. Храм незвичайний завдяки багатоступінчастої, багатоярусної даху з гострими шпилями, які вінчають три вежі-купола. Мимоволі виникає асоціація з китайськими пагодами.
Одна з особливостей Музею народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" є те, що тут в точності відтворені не тільки екстер'єр та інтер'єр хат і культових споруд українців, дерев'яні містки, колодязі, клуні, стайні, тини і т.д., але й неповторна природа українських Карпат (горбистий рельєф місцевості, рослинність, властива Карпатам). Це надає музейним експозиціям неповторний колорит, дозволяє не просто доторкнутися до історії, а повністю зануритися в неї, немов у машині часу перенестися в минуле і на власні очі побачити, як жили бойки, лемки, гуцули та інші народності, що населяли Карпати.
Музей народної архітектури та побуту у Львові відкритий цілий рік. Тут цікаво побувати і дітям, і дорослим. До того ж тут регулярно проводяться фестивалі, народні свята і гуляння (Різдво, великодня гаївка, свято матері, свято хліба, ярмарок ремесел та ін.), На яких збирається величезна кількість відвідувачів.
Завдяки своїй унікальності музей "Шевченківський гай" є одним з найвідоміших музеїв Львова не тільки в Україні але і далеко за її межами.
Адреса:вул. Чернеча Гора,1
Стрийський парк
Півтора століття тому на місці Стрийського парку була львівська околиця з піщаними дюнами і крутими ярами. А вже з 1879 року перед жителями міста постав славетний парк в усій своїй красі.
Закладений він на колишньому Стрийському цвинтарі, від якого не залишилось і сліду. Саме з того часу у Стрийському парку почали проводитися ярмарки, котрі були відомі далеко за межами Львова та України.
Читайте детальніше: Гід по Стрийському парку: тінисті алеї, лебеді та кольоровий фонтан
Однією з них була Вистава Крайова - один із найграндіозніших ярмарків в історії Східної Європи. Тут розміщувалося понад сто павільйонів, в яких демонструвалися промислові, культурні й цивілізаційні здобутки Австро-Угорської імперії. Саме з відкриттям у 1894 році Вистави Крайової пов'язана історія львівських трамвайчиків. З того часу і був запущений у Львові один із перших електротрамваїв у Європі та перший в Україні.
Неподалік від вхідної арки є мальовниче озерце з крутими берегами де плавають білі лебеді. Цими граційними птахами люблять милуватися не лише діти, а й всі городяни. Їх знімають на фото, підгодовують, слідкують за їх поведінкою.
Адреса: парк розташований між вулицями Івана Франка, Стрийською, Уласа Самчука і Козельницького.
Дім легенд
Фото з сайту fest.lviv.ua
Семиповерхову кнайпу "Дім легенд" з драконом на фасаді, вважають сховищем міфів. "За всю історію Львова у місті відбулось багато цікавих подій. Засновники цього закладу довго думали, як донести всі легенди до львів'ян та гостей міста. І вирішили втілити свою ідею у кнайпі "Дім легенд". Власне тут і ожили легенди Львова про час, левів, бруківку та підземну річку Полтву.
Ресторан розташований в старій частині міста, в споруді по вулиці Староєврейська. Перед тим як ви зайдете в дім на вулиці вас зустріне сажотрус, який розповість байки та казки про Львів. Наприклад, що львівський час відрізняється від часу на решті території України на 24 хвилини. У певні години (по Львівському часу) легенди Дому оживають: трамвайчик їде і світиться, годинник б'є, а дракон вивергає полум'я.
Дракон на стіні, паранормальна вулиця та місце для поцілунків: добірка туристичних фішок Львова
Ресторан поділений на чотири поверхи і сім різних залів, кожен зал це окрема легенда Львова. Перший поверх – це кімната сувенірів, за сувенірами іде кімната звуків, де ви можете почути храп львівського мера, або як наливається зеник, а також інші цікаві звуки. Другий поверх – це кухня на дровах та вугіллі, а з третього поверху починаються тематичні зали. Перший зал – це зал львівського часу, наступний зал львівської каналізації, де є апарат для випуску смороду. За ним іде зал львівських левів. Наступний - зал львівської бібліотеки і, на кінець, зал львівської погоди. Піднявшись на дах ви побачите терасу з захоплюючим видом на старовинні львівські дахи, на яких припарковано автомобіль. А також пам’ятник сажотрусові,
Адреса:вулиця Староєврейська,48
Жидівська кнайпа "Під Золотою Розою"
Фото з сайту fest.lviv.ua
Львів - місто мультикультурне. І дуже вагому роль у його історії відіграла єврейська громада. Тож на вулиці Староєврейській біля руїн синагоги “Золота роза” просто неможливо було зробити кафе з іншою тематикою.
Колоритне кафе "Під Золотою Розою" створене у стилі єврейської оселі. Додають гостроти до тематики стереотипні декорації - семисвічники, антикварні скрипки, праски та швейні машинки, зіркп Давида тощо. Тераса закладу знаходиться над руїнами старої синагоги.
Пляцки, флячки, сырник: что и где туристу стоит попробовать во Львове
В меню - також повний цимес: фарширований щупак, фаршмак, рублена печінка, гумус, маца, вареники з рибою, морква з чорносливом та безліч страв єврейської кухні. Найбільше туристам подобається відсутність цін в меню - тут можна розгулятися тим, хто любить торгуватись. Після того, як ви попросите рахунок, офіціант буде радо наполягати на величезній ціні за замовлене, а ваше завдання - зменшити суму до пристойного мінімуму. Але якщо торгуватися немає настрою - можно банально попросити рахунок.
Крім цього в ресторані втілюють інші цікаві традиції - наприклад, омивання рук гостей перед трапезою.
Адреса: вулиця Староєврейська (поруч із синагогою "Золота Роза")
Львівська майстерня шоколаду
Фото з сайту fest.lviv.ua
Семиповерхова шоколадна фабрика у самому центрі Львова.
Щодня з 9 години ранку і до 22.00 з дверей закладу запашний аромат гарячого шоколаду манить перехожих. На першому поверсі розташувалася кав'ярні, де кельнери ознайомлять вас з різними рецептами приготування кави і шоколаду та допоможуть підібрати одне з авторських тістечок власного приготування. А за великим склом зліва того ж першого поверху, Ви зможете на власні очі побачити техніку виготовлення та переплавки шоколадних виробів різної форми та величини. Другий, третій та четвертий поверхи повністю переобладнані в єдиний у своєму роді "шоколадний супермаркет". Чого Ви тут лише не знайдете: повністю відтворений будинок ратуші з білого шоколаду, шоколадні леви різних розмірів, солодощі у вигляді шоколадних сердець, медведиків, дідів морозів, та навіть будівельних інструментів
Львівський шоколад заборонено витирати з пальців та губ хустинками чи серветками - єдина рекомендація - обережно і цільно злизувати.
Адреса, вулиця Сербська,3
Світ кави
Фото взято з сайту inyourpocket.com
Без перебільшення – одна з найкращих каварень Львова.
Де у Львові смачна кава: Топ-5 найпопулярніших кав'ярень міста
Власник "Світу кави" Маркіян, батько 5 дітей, 15 років тому заснував маленьку кав'ярню в центрі Львова. Сьогодні "Світ кави" охоплює 3 поверхи, де розташувалася вже не лише кав'ярня, а й крамниця. Саме з цього місця почалася туристична традиція купувати львівську каву на сувеніри.
Тут дуже смачна випічка, величезний вибір кави. Кав'ярня пропонує скуштувати близько 30 сортів арабіки, різноманітні кавові коктейлі, львівські пляцки, соки, фреші, гарячий шоколад. Все це в купі з затишною атмосферою та зручним розташуванням на площі Катедральній робить Світ кави чудовим місцем для післяобіднього десерту чи зустрічі з друзями за філіжанкою ароматного напою. Переважно тут досить людно, тому можливо доведеться зачекати (особливо ввечері).
У Світі кави самообслуговування, тому дуже часто доводиться постояти у черзі щоб зробити замовлення.
Адреса: площа Катедральна,6
Кумпель
Фото взято з сайту topclub.ua
Кумпель - старольвівське слово, котре означає "товариш", "колєга". Слово використовували колись львівські батяри.
Пиво, що подається у ресторані - пивоварні "Кумпель", вариться у пивоварні, що знаходиться у самому закладі. Мідні пивоварні чани стоять просто посеред залу. У ресторані проводяться екскурсії до пивоварні, тому кожен може побачити, як вариться пиво. Усього "Кумпель" робить п'ять сортів. Усі ці сорти варяться за рецептами, що за ними здавна варили пиво у Галичині.
Кухня Кумпель - виключно регіональна, тобто традиційна галицька кухня. Тут можна скуштувати страви, виготовлені за старовинними галицькими рецептами та переписами галицьких господинь. У меню, окрім різноманітних закусок до пива, зуп, риби та гарнірів - виликий вибір ковбасок з власної масарні. Окрім того, усі страви виготовляються з натуральних і екологічно чистих продуктів.
"Кумпель" - має два ресторани у центрі Львова. На вулиці Винниченка, 6 та на проспекті Чорновола, 2 б.
Інтер'єр - у класичних традиціях пабу кінця 19 - початку 20 століття. На стінах можна побачити пивні постери відповідного періоду та пивні костери з різних країн. Родзинкою інтер'єру є мідні чани пивоварні, яка розташована у закладі.
Одною з основних атракцій закладу (що на Винниченка) є так звана "Пивна циця". Це бронзова скульптура, копія Венери Мілоської, яка при певних маніпуляціях з її грудьми - видає склянку пива. У грудях скульптури є спеціальні сенсори, що дозволяють (якщо правильно торкатися) пиву набиратися в гальбу.
Каварня "Вірменка"
Фото з сайту celleo89-nz.livejournal.com
Ця легендарна, старенька кав'ярня на Вірменській вулиці заснована ще у 1979 році. Довгий час вона була головним місцем посиденьок львівської богеми та прогресивної молоді. І хоча з того моменту пройшло вже чимало часу, незмінна якість кави з "Вірменки" не залишає байдужою як львівян, так і туристів, бо каву тут варять за суто львівськими рецептами і тільки у джезві на гарячому піску.
Адреса: вулиця Вірменська,19
Viber
Telegram
Messenger
Facebook
Google +
