До дня Валентина: маленькі львів’яни розповідають про велику любов
Запитання моєї приятельки, якій трішки за тридцять: "Класно-о-о, незабаром День Валентина! Ти вже бачила, які класні знижки на туш у ...?" (замість трьох крапок крамниця, яку ми не маємо наміру рекламувати). За моїми спостереженнями, як це не парадоксально, саме жінки байдужіше і менш романтично ставляться до свята закоханих. Тобто чекають на нього дуже, бо ж мають отримати законний подарунок. А от "напрягаються" із підготовками – менше. У чоловіків місія потужніша: їм замало просто щось подарувати, часто в цьому ж презенті треба переплюнути хлопця-чоловіка Її колежанки. Інакше 15 лютого буде не до любові.
Утім тоді, коли багато скептиків вважають День Валентина комерціалізованим американським експериментом над міцністю гаманців, маленькі львів’яни, незіпсовані роздумами про потрібність цього романтичного свята, пиляють материнські мізки запитаннями, що подарувати дівчаткам-хлопчикам. Тому напередодні найромантичнішого свята, яке покликане розпалювати дорослі серця, ми вирішили розпитати в діток, а що ж воно таке – кохання – і які ідеали має сучасна дітвора. Читайте й дивуйтеся.
Мій чотирирічний син на запитання, які дівчатка йому подобаються, відповів безапеляційно: "Такі, які гарно сміються. А от Марічка мені не подобається, бо в неї голос нечудесний". Материнське серце зігрів відповіддю, що "любов – це таке, як у мами з татом, це коли хочеш весь час цьоматись, обійматись і гладитись. А нелюбов – це коли хочеться кусати й щипати".
Діти ж трохи старші приміряють кохання на себе...
Софійка Димінська, 7 років:
"У школі вже є деякі хлопці, які мені подобаються. Але вони завжди на перервах дуже швидко бігають, тому я не маю часу їх любити. А взагалі мій ідеал – це хлопчик симпатичний, із жовтим волоссям, розумний і трішки хуліган. Він обов'язково має бути хуліганом, щоб захищати дівчину. Може отримувати оцінки від 9 до 12-ки. Для найкращих хлопчиків з нашого класу я вже валентинки зробила. І побажала здоров'я їм та їхнім родинам, і щоб здійснились усі бажання!"
Юля Вісьтак, 10 років:
"Я, наприклад, валентинок саморобних ще не отримувала, лише куплені. У нас зараз популярніше вибирати їх у магазинах. Кому подарую, ще не знаю. Я офіційно День Валентина не святкую, бо серце моє ще вільне. А от які хлопці можуть сподобатись у майбутньому, знаю точно – ті, які здатні на геройський вчинок. Причому він не обов’язково має стосуватися його дівчини. Він може врятувати й іншу. Я б ніколи через таке не ревнувала, я б захоплювалася. По-моєму, любов – це насамперед турбота, піклування та підтримка. А ще мені подобаються чесні хлопці. Категорично не сприймаю брехні. А от у хлопців ідеали класичні (не здивую нікого з дорослих): у дівчат має бути гарна фігура, гарне волосся і стильний одяг".
Святослав Копанський, 6 років:
"Мені подобається дружити з однокласницею Тіною. Ми з нею завжди ділимось: я її печеньками пригощав, і вона мене також чимось там. Ну, і чим не любов? У неї чорне волосся, не велике і не маленьке, вона весела, а от Улянка більш серйозна. Вона мені теж подобається. І я їй. Бо хлопець має бути розумним. От я, наприклад, читаю найкраще в класі. Це ж круто? Круто! Можна бути навіть не дуже силачем (хоча сильним бути вигідно), але обов’язково треба допомагати дівчаткам. От я деколи Уляні піднімав олівця, якщо той падав. Вона забула зошит для природознавства, а я їй дозволив теж у своєму малювати, щоб не було скучно. Отака любов..."
Даринка Штрайсель, 8 років:
"День Валентина – це свято, коли люди розуміють, що їх люблять. І вони стають щасливі. Це свято взагалі для того й існує, щоб жила любов. Бо кохання – це коли люди хочуть бути разом завжди. І мріють, щоб у них народжувалися маленькі діти. Мені подобається один хлопчик, але я не скажу хто. У нього красиві очі, тому він мені й сподобався. Щоправда, деколи бувають двійки... Ну, але я йому пробачаю. А хороші чоловіки у моєму розумінні – високі, гарні та сильні. Вони мають робити великі подвиги. І дарувати квіти, будинок, машину, можна тваринку якусь. Я цього року робитиму валентинки сама: великі, червоні й гарні. А от що я там напишу – це секрет. Ви що не знаєте, що кожен у таємниці тримає те, що напише сам чи що написано в його валентинці? Минулого року в нас у школі написані побажання вішали на маленьке дерево і кожен їх собі знімав. Я минулого року отримала аж 5!"
Захар Панилик, 8 років:
"Торік ми з друзями робили валентинки, але дарували не всім. Тільки дівчатам, які подобаються. От мені до вподоби такі, як я, бо в класі є багато молодших за мене. Такі не підходять. Косички у неї мають бути дві або одна. Крім того, дівчина має бути веселою, розумною, обов’язково відмінницею, якщо будуть оцінки не дуже, то дружити з нею можна, але от серйозних стосунків заводити – ні. Любов – це коли все по-справжньому. Бо коли ти одружився на одній, а з іншою гуляєш – це неправильно. Любов має бути вірною".
Ліза Данчук, 8 років:
"Завжди роблю валентинки й друзям, і своїй симпатії сама, вони мені значно більше подобаються, ніж куплені. Бо в них вкладена душа. І бабусі дуже хочу подарувати особливий подарунок, бо в неї на Валентина день народження. Мені подобається один однокласник. Він веселий і дуже спортивний, і з фізкультури в нього завжди дванадцятки. Хоча це, може, і не головне, розум – важливіший. А от йому подобається інша дівчинка, так мені казали. Знаєте чому? Бо в неї багато іграшок, дуже крутих".
Софійка Нога, 8 років:
"Минулого року один хлопчик мені вже подарував валентинку, білу з ведмедиком, але він на ній нічого не написав. А сама я зроблю валентинки тільки мамі, татові та братикові. А чужим хлопцям – ні, нехай вони мені дарують, я ж дівчинка. Чесно кажучи, ще не знаю, які хлопці мені подобаються, бо ще замала. Знаю тільки, що любити одне одного треба щодня. І дарувати подарунки можна теж".
Джерело: gazeta.lviv.ua.
Львів у новинах:
Львів - місто кохання: огляд найромантичніших місць
Куди піти у Львові у суботу 13 лютого: Скрябін, Антитіла, романтичний трамвайчик
Львів'янину на замітку: що подарувати коханим на день св. Валентина
Viber
Telegram
Messenger
Facebook
Google +
