Латинська катедра у Львові: історія костелу

Латинська катедра у Львові - це головний римо-католицький храм України. Офіційно він називається Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії, або (простіше) Львівський кафедральний собор. Львів'яни спростили цю назву ще більше і називають його   не інакше, як латинська катедра ( а не кафедра) на польський манер.

Первісний дерев'яний костел Пресвятої Трійці згорів у 1350 р. Нинішня споруда (Латинська катедра) є найдавнішим римо-католицьким костелом, основи якої мав закласти ще король Казимир близько 1370 р. Першим його будівничим був львівський майстер Ничко, нагляд за роботами вів Петро Штехер. Костел будувався довго, 138 років. У 1404 році вроцлавський майстер Микола Гансеке перекрив склепіння вівтарну частину; закінчували його також вроцлавські архітектори. У 1415 р. костел став кафедральним. Склепіння і дві бічні каплиці над хорами будував у 1493 р. Ганс Блехер. 

Первісна будова була готична, сліди її залишилися у презбітерії. Основний об'єм (без вівтаря та пізніших прибудов) наближений до квадрата. До західного фасаду примикає висока масивна вежа; друга, південна, вежа доведена тільки до рівня даху. Форми собору суворі, величаві. Особливе враження справляє інтре'єр з чотирма високими стрункими колонами, на які спираються стрілчасті арки та склепіння з готичними нервюрами. Нефи однакової висоти, що характерно для храмів зального типу. До XVIII ст. фасади мали відкрите цегляне мурування.

Великої шкоди зазнав костьол під час пожежі 1527 року — згорів дах, склепіння, розтопилися дзвони. Але ще більших втрат завдали йому реставраційно-конструктині роботи в 1760—1780 роках. В 1765 р. перебудував катедру тодішній архієпископ Сєраковський у стилі пізнього бароко і рококо. Видозмінилася пам'ятка не тільки зовні, а й в інтер'єрі. Вежа костьо отримала барочне завершення, до апсиди з двох сторін прибудовано двоперхові приміщення, до західного фасаду — притвор; готичні і ренесансні вівтарі змінено барокковими. З того часу вежа є заввишки 64 м, з гарним бароковим шоломом При реставрації знищено багато давніх вівтарів та інших пам'яток, якими "обріс" костел протягом XV—XVIII ст. Залишились тільки вісім найцінніших каплиць:
1. Милосердного Христа; 
2. Ченстоховської Богородиці; 
3. Христа на хресті; 
4. Св. Йосифа, родини Замойських; 
5. Св. Казимира, родини Бучацьких; 
6. Св. Сакраменту; 
7. Богородиці; 
8. Камп'янів, значного львівського міщанського роду, — будови у блогороднім ренесансі, особливо помітна стіна від вулиці з трьома плоскорізьбами (зложення до гробу, воскр сіння Христа, Христос-городник). 
У всіх каплицях багато надгробків, епітафій, образів, різьб та інших цінних творів мистецтва. Окремо стоїть каплиця Боїмів 1617 р., другого визначного міщанського роду, з багатою орнаментикою, але артистично менше вдатна, ніж каплиця Камп'янів.
Була ще перебудова 1892—1899 рр. та реставрація 1905—1930 рр.

У 1629 р. в катедрі перший раз відправляли богослужіння єпископи-уніяти, між ними славний Мелетій Смотрицький. Проповідь мав королівський проповідник Бембус. 1 квітня 1656 р. король Ян Казимир урочисто складав у катедрі обітницю Чудотворному образу Матері Божої Муркової. 
На мурі катедри завішено пам'яткові кулі з облог Львова: 1672 р. — турків із Петром Дорошенком і 1919 р. — Української Галицької Армії.
25 червня 2011 року катедру відвідав Святіший Отець Іван-Павло ІІ. Через два роки біля входу до храма в його пам'ять встановлено таблицю з барельєфом Понтифіка.

При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі Св. Івана Підкови і проти головного входу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р., тоді перенесено під сам костел божий гріб (кам'яна архітектурно-скульптурна композиція "Ісус у гробі"), що колись був в одній з брам. Капличка походить з XVIIIст. Постать Христа розташована в арочній ниші, з боків — фігури чотирьох Євангелістів, у завершенні — статуї Ангела з хрестом, Мойсея та Аарена. Ятки, які були перед останньою фірткою, 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму

Джерело: 1256.lviv.ua

Львів у новинах:

Бюджетний Львів за 3 дні: як подивитись місто і не витратити купу грошей

Подорож замками Закарпаття: корисні поради експерта з туризму

Парк мініатюр у Львові: замок Тамплієрів, споруда княжої доби та сонячний костел