Joryj Kloc, Гич Оркестр, Бурдон: три львівські етно-гурти, які варті вашої уваги (відео)

Фото з сайту pugupugu.pl

Дозвілля та їжа

03 березня 2016 11:08

Автор: Анна Покровская

Музика

Вони відроджують давні традиції української музики з її містикою та глибиною. І роблять це так, що під їхні ритми легко затанцюють сучасні клуби.

Йорий Клоц

Joryj Kloc (Йорий Клоц) – дайбоже-етно-гіп-чорт-гоп ватага з міста Лева, яка на підмостках коїть "шалену розруху".

Хлопці вичавили забійний рок-н-рол і драм-н-бас з наших давніх гудuл. В їхніх руках по-сучасному задзеленчали:
-бyхало (бубен, у який століттями товчуть славетні крпатські троїсті музики)
-рeля (колісна ліра, що ii використовували лірники- кобзарі)
-контрагуслі (гуцульська назва альта)
-акустична гітара (якої наші троїсті музики й близько в очі не бачили! ;)

Назва Joryj Kloc походить з таємної мови (арґо) закритих братств незрячих лірників і кобзарів, що мали свої закони та літописну спадковість, яка сягала глибини віків й повноцінно протрималася до 1930-х років ХХ століття коли большевицькі репресій перемололи чи не усіх живих тоді лірників на Вкраїні.

На тій таємній лірницькій говірці слово JORYJ [йорий] означало: поважний, шанований; а також: шалений, навіжений, бунтарський, несамoвитий, відчайдушний, шибай-головий, запеклий. А KLOC (зустрічається вимова як [клоц], так і [клЬоц]) шмат, кавалок, кусень; або ж чоловік, старець, мудрець, знавець, велет.

Гич Оркестр

“Гич-оркестр” зі Львова делікатно грає екстравагантну музику, співає пісні несправедливо призабутих поетів, як-от: Тичина та Сосюра, творить композиції на лірику Мар’яна Пирога й активно переосмислює народну творчість. Він шанує традицію, але при цьому його музика народжується у радості експерименту.

В “Оркестрі” грають вісім хлопців, які своїми інструментами й голосом дарують щастя слухачам тут і тепер. Зрештою, саме слово “гич” – це вигук радості і захоплення.

Бурдон

Бурдон — музичний етно-гурт, створений у 2002 році, виконує музику інспіровану переважно східно-європейським і, зокрема, карпатським фольклором, проте джерела його натхнень розташовані на теренах мало не цілої Європи, від Скандинавії до Балканів. Задля кращого відтворення давнього та живого звучання етнічної музики, гурт використовує народні інструменти, часто досить незвичні, як от давня фіделя, балканська бузукі і тапан, українська ліра колісна, східна дарабука тощо.

Та попри фольклорні впливи музиканти домагаються сучасного, свіжого трактування традиційної музики, не претедуючи на автентичну відповідність матеріалу. Термін бурдон означає постійний звуковий тон на фоні мелодії, частіше в музиці давній фольковій або в будові народних інструментів (дуда, ліра колісна, дримба).