Невідомий Львів: дім "Під совами"

Від вулиці Сахарова до Стрийської піднімається вулиця Героїв Майдану (колишня Гвардійська), яка з’явилася у 1880-х роках. На цій вулиці привертає увагу декілька цікавих кам’яниць. Про дві з них розповідає блогер Сергій Криниця.

_{Вулиця Гвардійська. В центрі будинок на Гвардійській, 6}

Вулиця Гвардійська дістала свою назву з другим приходом радянської влади у 1944 році. Первісно ву­ли­ця на­зи­ва­лась Пар­ко­вою, оскільки виводила до Пелчинського парку (Нині парк культури і відпочину ім.Б.Хмельницького). У 1901 році піс­ля по­бу­до­ви на По­мір­ках ком­плек­су Ка­детсь­кої шко­ли вулиця стала зватися Ка­детсь­кою. У 1938 ро­ці вулиця от­ри­ма­ла наз­ву Пе­о­вя­ків “від POW (Polska Organizacja Wojskowa), організаторів пов­стан­ня про­ти вста­нов­лен­ня у Льво­ві ук­ра­їнсь­кої дер­жав­нос­ті в лис­то­па­ді 1918 ро­ку. З 1940 р. ву­ли­ця носила ім’я Ерн­ста Тель­ма­на, а вже з 1941 зва­лась Бес­кидсь­кою. Радянська влада певно нічого не мала проти Бескидів (гірський район Карпат), але назви, дані гітлерівцями, принципово слід було замінити, чому не повернули довоєнної назви, важко сказати. Тому вулиця стала Гвардійською.

вул.Кадетська, архівне фото. На передньому плані кам’яниці під №4 та 6 Балкончик на Гвардійській, 6

Найпримітнішою будівлею цією вулиці є кам­’я­ни­ця під № 6. Її зпроектував для влас­них потреб архітектор та політичний діяч Гі­по­лі­т Слі­вінсь­кий (1866-1932 рр.). Будинок збудовано 1902 року. У 1908-1914 р. у цьо­му бу­дин­ку мешкав Юзеф Піл­судсь­кий (1867-1935 рр.), май­бут­ній маршал та очільник другої Речі Посполитої. Про цей факт свідчить меморіальна табличка, встановлена над бра­мою у 1933 р., та дивом збережена “за совітів”. А у 1944 р. у цьому будинку розташовувався штаб АК (Ар­мії Кра­йо­вої), остановним завданням якого було відновлення польської адміністрації у Львові після відступу німецьких військ.

Через скульптури сов на фасаді будинок отримав назву “Кам’яниця під совами”, хоча нині можна зустріти іншу неофіційну назву будинку – отриману по аналогії з відомим київським витвором Городецького – “Будинок з химерами” через наявність на тому ж фасаді скульптур горгулій, грифонів та інших потвор.

_{“Найстрашніша потвора у Львові”}

Ав­то­ром скуль­птур­но­го де­ко­ру кам’яниці був Ан­то­ній По­пель.

Сам будинок, збудований в стилі неоготики – триповерховий, симетричний відносно центральної осі. Має бокові ризаліти з балконами на другому поверсі та завершуються вімпергами (трикутними фронтонами), що в свою чергу вінчаються фіалами – головними атрибутами готичної архітектури. Фасад будинку рустований кам’яними плитами. Цокольний поверх рустований, має невеличкі півкруглі вікна.

_{понівечені грифони у 2012 р. вони ж у 2008 (фото zanooda)}

В центральній частині першого поверху розміщено браму, яка має по обидва боки пілястри, увінчані фігурами грифонів, нажаль понівечених. Ці пілястри завершуються фіалами зі скульптурами сов. Над дверним порталом влаштовано стрільчастого типу тимпан з вписаним в нього круглим вітражним вікном. Над поталом влаштовано вже згадану меморіальну табличку про перебування тут Пілсудського

Віконні портали арочної форми другого поверху увінчані маскаронами (два жіночих, 3 – чоловічих, що можливо зображають представників різних національностей, що населяли Львів). Підвіконний карниз прикрашений декоративною металевою візерунчастою решіткою, яку підтримують скульптури горгулій (чи якихось інших потвор).

На бічних ризалітах розташовані кам’яні балкони з візерунчастим орнаментом. Його підтримують кронштейни з маскаронами „найстрашніша потвора у Львові”. В місці кріплення балкону до стіни – скульптури баранячих голів. Балконне вікно та двері також арочної форми, увінчані маскаронами із зображенням лицаря в обладунках (на лівому ризаліті) та кардинала (на правому).

 _{Вімперг}

Вікна третього поверху – прямокутні з виступаючими зовнішніми підвіконниками з декоративною металевою решіткою. Поверх позбавлений цікавих елементів декору на фасаді. Над ним підносяться вже згадані вімперги з фіалами.

Але варто зайти через браму в сіни будинку. Від май­стер­но роз­ма­льо­ва­них стін в ма­не­рі пі­зньо­го се­ре­дньо­віч­чя просто зносить дах.

Чого лише варті го­тич­ні візерунки, серед яких прог­ля­да­ють­ся лі­те­ри, яки­ми, оче­вид­но, за­шиф­ро­ва­но та­єм­ни­чі тек­сти? А маскарони ж жіночих та мефістофельського виду голів?

Читайте також Десять дивовижних під’їздів, які "сховалися" у львівських будинках

Але головна родзинка – то розмальовані в жовто-червоне на фоні синьої в зорях склепінчастої стелі невюри – ще один з атрибутів готичної архітектури та середньовічних храмів. Одначе таке кольорове розмаїття створює якісь зовсім інші почуття, ніж відчуваєш те в старовинних храмах…

Сусідню ж кам’яницю, в якій нині розташовується паб “Чорний кіт” (Гвардійська, 4) збу­ду­ва­ли у 1906 р. за про­ек­том ар­хі­тек­то­ра Збіґ­нє­ва Бро­хо­ви­ча-Ле­вінь­сько­го. Будинок оз­доб­ле­ний еле­мен­та­ми се­ред­зем­но­морсь­кої го­ти­ки.

Будинок на Гвардійській під №4

Львів у новинах:

Цьогоріч Львів святкує 760 років: програма

ТОП фестивалів цієї весни на Західній Україні

Вело-пікнік, свято бороди та кавуновий фест: як розважатимуть у Парку культури