Зони відчуження: українські міста-привиди, в яких зупинилося життя

Зазвичай люди звертають увагу на швидку розбудову деяких міст, безліч свіжих багатоповерхівок та інше, що вселяє віру у стрімкий розвиток. Та що ховається там, у далеких хащах? Зарослі стежки, закинуті будівлі та зовсім безлюдні місцини – все це про стерті з мапи міста України, звідки люди з певних причин були змушені втекти. Такі населені пункти називають «привидами», адже тут про життя нагадують лише залишки з минулого.

VG Львів підготував добірку міст-привидів, в яких зупинилось життя.

Прип’ять

Прип’ять. Фото: unsplash.com

Безумовно, найпопулярнішим та найвідомішим містом-привидом в Україні є Прип’ять, яке заснували 2 лютого 1970 року. Це місто вважали зразком щасливого життя радянської людини, адже саме сюди на важливі зустрічі привозили іноземні делегації, тут активно будували нові школи, спортивні комплекси та басейни. Стрімкий розвиток інфраструктури виправдав затрачені кошти і вже  станом на 1985 рік населення перевищувало 47 тисяч осіб різних національностей. Водночас середній вік мешканці був 26 років, тож місто було надзвичайно перспективним.

Прип’ять. Фото: unsplash.com

Та один день стер нанівець всі сподівання та мрії - 26 квітня 1986 року на ЧАЕС вибухнув четвертий енергоблок, і життя в Прип’яті вимушено зупинилося. Людей евакуйовували, мешканці покидали власні домівки, залишаючи практично все на своїх місцях, адже часу не було, а залишитись у місті означало померти. Тоді ніхто й не здогадувався, що це місто перетвориться в примару. Сьогодні школи, лікарні, будинок культури, кінотеатр тут перетворилися на напівзруйновані будівлі, а вулиці назавжди стали безлюдними.

Прип’ять. Фото: unsplash.com

Подивитись на покинуте радянське містечко і відчути себе героєм постапокаліптичного фільму приїздять туристи зі всього світу. Знаходяться й сміливці, які намагаються дослідити Прип’ять самостійно. І не дарма – журнал «Forbes» визнав територію Чорнобильської АЕС найекзотичнішим місцем для туризму на планеті. А після виходу серіалу «Чорнобиль» від НВО туристична зацікавленість містом ще більше зросла.

Прип’ять. Фото: unsplash.com

Поліське

Поліське з висоти пташиного польоту (наші дні). Фото Максима Мировича

Чорнобильська катастрофа вплинула на життя ще одного селище – Поліське, яке має досить довгу історію. Тут після аварії на ЧАЕС теж було небезпечно перебувати, адже за два тижні після вибуху у селищі зафіксували перевищення норми радіоактивності в повітрі у 100 разів, а в ґрунті – у 150. Попри те, саме у Поліське вирішили переселити жителів Прип’яті. Це селище намагались очисти щонайменше тричі, тут замінювали асфальт, прокладали нові комунікації та зводили будинки. Та нічого не приносило бажаного результату, адже щоразу рівень радіації падав, а потім збільшувався знову. Та тодішня влада закривала на це очі, тож 12 тисяч людей були змушені жити в небезпечних умовах.

Поліське. Фото: Радіо Свобода

Лише після розпаду Радянського Союзу, вже Верховна Рада України ухвалила рішення про безумовне відселення жителів міста й виплату компенсації постраждалим. У 1999 року Поліське викреслили з переліку населених пунктів. Проте в Поліському таки залишились люди, тут проживає близько десяти мешканців, які не захотіли покинути рідне селище. В’їзд в Поліське суворо заборонений, але відкритий колишнім мешканцям у поминальні дні після Великодня.

Трускавець

Нетуристичний Трускавець. Фото: Depo.ua

Туристи звикли бачити Трускавець сонячним містом здоров'я, де працюють безліч красивих санаторіїв і готелів. Сюди вже не одне покоління українців приїздить задля оздоровлення. Та й інформація в інтернеті так і манить на відпочинок до Трускавця - затишна й екологічно чиста зона, яка славиться мінеральними водами з 14 джерел. Тож цілком Трускавець містом-привидом не назвати, проте є інший бік міста, про який туристам не розповідають…

Нетуристичний Трускавець. Фото: Depo.ua

Йдеться про верхню частину Трускавця, де вже давно не було ні туристів, ні містян. Тут не працюють майже всі державні санаторії-гіганти, а територія довкола них починає нагадувати чорнобильській пейзажі. У цій частині Трускавця навіть магазини та аптеки зачинені, а в розпал теплого дня туристичного сезону вулиці майже безлюдні. Не працюють фонтани, не скошена трава, що заввишки сягає майже до поясу дорослій людині, поламані сходи, паркани та лавочки, подекуди побите скло у вікнах, на підвіконнях яких можна помітити сухі вазони, занедбані квітники санаторіїв… Складається враження, наче люди давно покинули це місце.

Цукроварів

Цукроварів. Фото: Андрій Чернега

Важко збагнути, як на життя та добробут міста може вплинути закриття одного заводу. Та саме з таких причин Цукроварів, що в Кіровоградській області, зникло з карти України. Тут після закриття найбільшого й найсучаснішого на той час в Україні цукрового заводу значно зменшилась кількість робочих місць, тож людям довелось виїхати з рідного містечка в пошуках кращого життя.

Цукроварів. Фото: Андрій Чернега

Раніше тут проживало більше шести тисяч осіб, зараз – близько сотні. На вуличках міста можна побачити порожні багатоповерхівки з побитими вікнами та поіржавілими комунікаціями. Будинки тут залишились навіть без газу, води та опалення, тож ті, хто все-таки залишився в Цукроварові, носять воду з криниці, а на зиму рубають дрова. Тутешня інфраструктура настільки в жахливому стані, що саме тут знімали фільм про Іловайську трагедію. Цікаво, що тутешні жителі зверталися до влади з проханням відновити життя в Цукроварові й заселити в неприватизовані квартири переселенців зі Сходу, та наразі отримували лише відмови.

Барвинівка

Барвинівка. Фото: Сегодня

Барвинівку у Чернігівській області ще не викреслили з атласу України та й селом-привидом його досі не вважають. Адже донедавна це місце було справжнім раєм для інтроверта – тут  зареєстрований всього-на-всього один чоловік. І той нещодавно переїхав у сусідній Тростянець – там хоч медпункт і крамниця є.

Що сталось з Барвинівкою? Раніше тут активно займалися бджільництвом, тут чи не в кожному подвір’ї була власна пасіка. Мед возили в місто на продаж – так і виживали. Та з часом такий бізнес став неприбутковим, тож люди поступово виїжджали в більш розвинуту місцевість у пошуках кращого життя. Так і з’явилось ще одне село, де зупинилось життя – замість садів тут зарості, замість доглянутих хат – розкидана цегла, замість гудіння бджіл – абсолютна тиша.

До слова, в Україні й донині занепадають міста та села, а з атласу зникають цілі поселення. Адже все більше людей намагаються виїхати з нерозвинутих місцин ближче до «цивілізації», або й взагалі, тікають за кордон у пошуках кращого життя. За офіційними даними, з моменту незалежності України своє існування припинив 641 населений пункт. Проте це не зовсім точна цифра, адже є ще багато сіл, які існують просто на папері, хоча там вже ніхто не живе.

Нагадаємо, раніше VG Львів розповідав про містичне «Карпаське море» - руїни водосховища чи військового об’єкту, через будівництво якого довелось відселити мешканців трьох сіл. Та що би не планувала збудувати тут Радянська влада, сьогодні «Карпатське море» своїми руїнами нагадує Зону відчуження. Попри красиву природу та незасмічену місцевість, сюди не часто приїздять туристи.

Майже зона відчуження: з’явились моторошні фото закинутого санаторію «Сокіл» в Брюховичах