Львів, Дрогобич, Самбір, Жовква і Франківськ: 5 ратуш, на які варто піднятися в Галичині Фото: Юрій Богун
Якщо хочете побачити місто з висоти пташиного лету — підніміться на ратушу. Панорама та відчуття — неймовірні!
Розповімо про п'ять ратуш, які варто відвідати в Галичині.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Ратуша — орган міського самоврядування у низці європейських країн, а також будівля, де відбувалися його засідання. Вони будувалися в містах, що не мали магдебурзького права, ще такі міста називали ратушними.
Після отримання подібних привілеїв ратуші перетворювалися в магістрати. Але пізніше ці поняття спростилися, і зараз ратушами називають будівлі з вежею, де розміщується міська рада.
Ратуша — споруда, в якій перебувала міська влада. Вона зазвичай чотирикутна в плані та з вежею, що інколи стоїть окремо. Як правило, була одним із найважливіших громадських (зазвичай пишно збудованих і оздоблених) будинків міста.
В українських містах перші ратуші з'явилися у XIV столітті в основному в західній частині України (наприклад, у Дрогобичі, Львові). Найстаріші ратуші збереглися у Самборі (1668), Бучачі (1751), Кам'янці-Подільському (XIV—XVI ст.).
Найвища в Україні ратушна вежа — львівська, її висота — 65 метрів. Про це знають всі. А ще менше людей знає, що піднятися на ратушу для огляду панорами можна не лише у Львові, а й в містах поруч.
В 1422 році Дрогобичу було надано магдебурзьке право, підтверджене в 1460 році королем Казимиром IV. Виникла потреба у будівлі міської ради, у результаті чого й було збудовано ратушу.
Перша (стара) ратуша була дерев'яною, друга (нова) — з цегли, на три поверхи (висота близько 45 метрів).
Внизу старої дерев'яної ратуші містились кімнати війта, писаря та канцелярія. Бургомістр і райці засідали у великій кімнаті другого поверху. Там же була скарбівня, казна і міський архів. Третій поверх був найменшим, там розташовувалась кімната трубача, в обов'язки якого входило стежити, чи немає де пожежі й чи не нападає хтось на місто, та вчасно сповіщати про це населення. У підвалі дрогобицької ратуші були камери для ув'язнених.
До 19 століття будівля старої ратуші застаріла, стіною пішла тріщина, тому у 1829 році її розбирають та будують нову, за Віденським проєктом.
У 1913 році міська рада разом із Колом польських архітекторів оголосила конкурс на найкращий проєкт будівництва ратуші, яку ми бачимо зараз. Її спорудили в 1920-х роках, розібравши та добудувавши за новим проєктом попередню. Освятили і офіційно відкрили ратушу у Дрогобичі 29 вересня 1929 року.
У будівлі ратуші розташований мармуровий зал — для сесійних засідань Дрогобицької міської ради. Колись на фасаді ратуші красувались скульптури грифонів, але їх було знято радянською владою. У середині є внутрішній дворик, оточений з усіх сторін стінами ратуші.
Аби піднятися на ратушу, слід звернутись у Туристично-інформаційний центр, який знаходиться на першому поверсі, та придбати квиток. Тут також можна замовити екскурсію, взяти мапу, вибрати сувеніри.
Під час пійдому ви побачите унікальний годинник, циферблати якого розміщені на чотири сторони світу, а дзвін відбиває щоп'ятнадцять хвилин та години.
Ціна квитка: 30 гривень.
До 16 століття ратуша у Самборі була не посеред площі, а там, де тепер училище культури. Це була будова із міцного дерева. На початку 16 століття у центрі площі Ринок споруджено мурований одноповерховий будинок ратуші з великими льохами-камерами та підземеллям для в’язнів. У 1637 році ратуша згоріла, залишилися лише камери і льохи.
Втім, у 1668 році на старих фундаментах споруджено нову муровану двоповерхову ратушу з вежею, висотою 38 метрів. У 1885 році на вежі вмонтували годинник, придбаний у Празі в годинникаря Ґейнца, з боєм і циферблатами на чотири боки (місту годинник обійшовся в чималу на ті часи суму: 1200 злотих).
На шпилі вежі, на залізному стрижні, було розміщено герб міста – олень, який біжить зі стрілою в шиї. Цей герб затвердив місту австрійський цісар Йосиф II у 1788 році з умовою, що до нього поруч приєднають ще герб австрійський – двоголовий чорний орел. На початку 20 століття пропольська міська рада додала ще польського білого орла. У 1939 році радянська влада скинула з вежі всі три герби, а замість них почепила п’ятикутну червону зірку.
З південного боку, нижче годинника, в ніші була ікона Пречистої Діви Марії, мальована на мідній блясі у 1877 році. Колись на цьому місці був образ Пречистої, який подарував місту у 1660 році місіонер Дудкевич.
У 1995 році в нішах з південного боку було встановлено фігуру Божої Матері, а нижче – державний герб-Тризуб.
Цікаво, що за переказами, Лжедмитрій I із балкону самбірської ратуші виголосив свою першу промову до шляхти, закликаючи у похід на Москву.
Зазначимо, що в умовах воєнного стану час виходу на самбірську ратушу обмежений.
Ціна квитка: 20 гривень.
Перша ратуша в Жовкві була дерев'яною, стояла на ринковій площі, згоріла у 1632 році. Наступна ратуша була зведена архітектором Петром Бебером у 1687 році. Але у 1832 році її розібрали через аварійний стан.
Сучасна ратуша у Жовкві збудована 1932 року, тобто через сто років після того, як розібрали попередню. У передвоєнні часи з вежі ратуші міський сурмач опівдні виконував спеціально скомпоновану мелодію — «гейнал».
У 2016 році було здійснено ремонт і модернізацію вежі ратуші та годинника. Відтепер годинник щогодини грає старовинний гейнал, а опівдні, за традицією, грає гімн України. У вежі працює історико-краєзнавча експозиція «Музей старого містечка» з виходом на оглядовий майданчик, у підвалі ратуші — ресторан «Каземат».
Ціна квитка: 20 гривень.
Івано-Франківська ратуша — одна з трьох в Україні, збудованих у стилі конструктивізм. Це вже четверта ратуша у місті.
Збудована вона у 1935 році. Будівництво розпочали у 1929-му. За традицією, у фундамент південно-східного крила розмістили капсулу з планами новобудови, фотографіями старої ратуші й іншими документами. Завершити будівництво передбачали за три роки, але через нестачу зробили це за шість, а внутрішні оздоблювальні роботи тривали аж до 1939 року.
Цікаво, що Івано-Франківська ратуша – єдина споруда громадського призначення в Україні з позолоченим верхом.
Окрім того, Франківська одна з трьох ратуш України, збудованих в стилі конструктивізм. У цьому ж стилі збудовані нова Чортківська ратуша та Свалявська ратуша.
Ціна квитка: 40 гривень.
Поява першої, ймовірно дерев’яної ратуші, відбулась разом із запровадженням магдебурзького права в місті (у 1356 році). Під час великої пожежі 1527 року будівля вціліла, а за 90 років за ініціативою Мартина Кампіана було збудовано нову вежу.
14 липня 1826 року основа вежі ратуші завалилась. Загинули сурмач, його донька, два солдати та кілька робітників. Цікаво, що саме в той час засідала технічка комісія і було прийняте рішення про недоцільність термінового ремонту.
У 1619 році бургомістр Львова Мартин Кампіан перебудував готичну ратушу відповідно до ренесансної моди. Тоді на вежу потрапили два середньовічні дзвони.
У 1827 році закладено наріжний камінь для нової будівлі магістрату. Під час подій революції «Весни народів» у 1848 році було пошкоджену купольну вежу. Після відбудови та ремонту вона отримала зубчасте завершення, яке можна побачити сьогодні.
Піднімаючись на вежу, ви матимете змогу побачити механізм баштового годинника, пперші відомості про який датуються 1404 роком.
Важливо знати, що 1 листопада 1918 року вперше на львівській ратуші було піднято прапор України. Це зробили січові стрільці Степан Паньківський, Микола Пачовський, Лев Ґец та Микола Коник.
Зазначимо, що в умовах воєнного стану час виходу на львівську ратушу здійснюється лише за попереднім записом.
Ціна квитка: 50 гривень.
Додавайтеся у Viber і підписуйтеся на нас в Instagram. Обговорити цю новину можна на нашій сторінці у Facebook.