Не стало відомого львівського батяра Андрія Панчишина

фото: Віктор Крук

Події

13 жовтня 2015 10:05

Минулої ночі не стало відомого українського співака, журналіста, поета, громадського діяча й відомого львівського батяра Андрія Панчишина.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук львівський письменник Юрій Винничук.

"Прилетіла з Києва сумна звість: помер поет і бард Андрій Панчишин, з яким ми разом (а ще з Віктором Морозовим і Тарасом Чубаєм) творили театр "Не журись!". Під час Майдану Андрій з Морозовим запустили в інтернет багато бойових патріотичних пісень. А перед тим Морозов видав кілька батярських дисків, для яких Андрій написав дотепні батярські тексти", – написав Винничук.

За його словами, Андрій Панчишин помер у Києві, а поховають його на Байковому кладовищі. Про причину смерті не повідомляється.

Андрій Панчишин – родом зі Львова, він є автором поетичної збірки "Пісні", "Другий голос", музичного фільму "Не журись!" (і співзасновником однойменного львівського театру-студії) та музичної радіовистави "Три хрести". В його доробку – авторство численних пісень, сценаріїв, статей у пресі. На початку 90-х Андрій Панчишин також був депутатом Львівської обласної ради. У рідному місті його називають одним з найвідоміших львівських "батярів".ПанАндрій був однією із зірок знаменитого львівського кабаре-театру "Не журись". Наприкінці 1980-х років, в останні роки радянського періоду, він випробував межі гласності через оригінальну і сміливу суміш патріотизму, політичної сатири та художніх вмінь – висміював радянську систему через призму гумору.

"Мандоліна, ґітара і бас

на чужині приходят ві сні
мої рідні батярскі пісні
чи почую я вас ше хоч раз
мандоліна ґітара і бас

мандоліна ґітара і бас
щєра правда без жадних прикрас
і не має пор’єдніших слів
як та пісня батярска про Львів
там трамваї співают пісні
там кобіти цвітут навесні
там мельодію грают для нас
мандоліна ґітара і бас

на Личаків ні вдень ні вночі
не ходили чужі паничі
ту є мій рідний край
ту для батяра рай
ту співаю си файдулі-фай
ту смієш си коли тебе б’ют
ту москальскую водку не п’ют
ту тихесенько грают для нас
мандоліна ґітара і бас

шлюбні мешти в батяра їдні
як забава – то вже на три дні
як горівка – то пити до дна
як любов – то до смерти їдна
нині згублю – а завтра знайду
не попрошу – а ліпше вкраду
але знов будут грали для нас
мандоліна ґітара і бас

добрий бімбер для батяра мед
лиш мусово платити вперед
гонорово постав’ю на стіл
першу вип’єм за душі без тіл
ну а другу – за ладні тіла
жеби хтіла душа і могла

за Личаків! за Замок! за Львів!
за тихесеньку пісню без слів
що її заспівают для нас
мандоліна ґітара і бас"

"На небі забракло гумору", пишуть про смерть гумориста його шанувальники у соцмережах. Тепер його бракуватиме на землі – не стало цілого львівського феномену, і навряд чи колись знайдуться його послідовники. Спочивай з Богом, великий львів’янине.

Львів у новинах:

У Львові вперше покажуть раритетні полотна портретного живопису

У Львові розшукують 16-річну дівчину

Львів у раритетних світлинах минулого століття (фоторепортаж)