Таксисти Львова: хто возить львів’ян та гостей міста

Махнувши рукою зупинити таксі чи викликавши його через фірму-перевізника ми й не здогадуємося, хто за кермом… Місцевий таксист чи приїжджий із сусідніх областей, вчитель або студент, сантехнік чи водій зі стажем – хтозна? Та коли немає часу на балачки, сідаєш і їдеш, бо справи чекають. Хтось із водіїв працює на фірму, а хтось – сам на себе. Одні легально, інші ж у “тіні”. Та рідко коли задумуємось, хто вони за освітою і чому вирішили обрати той чи інший спосіб таксування. 

Наразі ринок послуг таксі вимагає впорядкування. Влаштуватись таксистом не так вже й важко, все залежить від фірми, що пропонує роботу таксиста: можна телефоном, а можна лише пройти етап співбесіди – і ви таксист. 

Чому ж стільки людей прагнуть стати водіями таксі? Причин, мабуть, багато – серед них і брак коштів, адже справді через економічну нестабільність у країні чимало людей йдуть таксувати, бо зарплатні не вистачає. Кожен, хто має посвідчення водія, може почати таксувати. Є свій автомобіль – добре, немає – теж не біда, забезпечать. Тож хто ці люди, і чи безпечно з ними пересуватись містом у будь-яку годину доби, спробуємо дізнатись…

---

Ідеальний таксист – на вагу золота

---

На сайті однієї із приватних фірм, що пропонує роботу для водіїв таксі, зазначені критерії, якими мав би володіти ідеальний водій-таксист: таким кандидатом є людина, яка знає специфіку цієї діяльності не з пліток, а має досвід приватного перевезення. Водій повинен добре орієнтуватися в місті, щоб, вибираючи оптимальний маршрут руху, економити час клієнта. 

Професія таксиста вимагає не лише високого класу водіння, але й деяких навичок спілкування з людьми. Таксист повинен бути абсолютно коректним і тактовним у спілкуванні з клієнтами, йдеться на сайті фірми, яка шукає водіїв-таксистів. 

Та реальність, на жаль, інша. Голова Асоціації вільних профспілок автотранспортників України Андрій Корчинський розповідає “Пошті”, що насправді таких ідеальних таксистів менше 10% від загальної кількості і називає свої критерії професіонала-таксиста.

“Професійний таксист – це людина, яка має бути хорошим психологом, тому що таксистові доводиться спілкуватись із різними пасажирами і не завжди адекватними, а потрібно вміти уникати конфлікт­них ситуацій. По-друге – це людина, яка повинна мати стаж водіння авто, тому що він везе пасажирів і відповідає не лише за себе, а й за них. По-третє – це інтелігентність, ввічливість. Інколи потрібно відчинити дверцята пасажирові, подати багаж тощо. По-четверте – це обов’язкове знання міста. Багато хто користується при виїзді інтернет-пошуком, але це не показник, інколи потрібно знати, як доїхати до певної вулиці швидко. Однозначно, водій повинен слідкувати за виглядом свого авто, щоб було “на ходу”, а також за собою. Як на мене, таких людей не більше 10%. Так, це мізер, і їм важко працювати у сьогоднішніх умовах через людей, які приходять і йдуть з цієї роботи, а це створює певний дисбаланс”, – каже Андрій Корчинський.

Співрозмовник пояснює “Пошті”, чому так багато охочих працювати таксистом.

“Поспішають від незнання. Часто один послухає іншого і підсвідомо вже теж шукає легкого заробітку. У нас, на жаль, вчаться на своїх помилках, а не на чужих”, – зауважує Андрій Корчинський.

Про критерії, які є у фірмах, через які можна влаштуватись таксистом, розповідає “Пошті” Юрій Вахняк, комерційний директор однієї із приватних служб таксі.

“Важливо, щоб був стаж водіння, знання міста, стараємось на роботу іноземців не брати, та тепер їх чимало. А якщо беремо, то маємо вимогу – знання української мови. І знову-таки – справний автомобіль і бажання працювати.  Та такі критерії далеко не у всіх. Є випадки, коли приймають на роботу таксиста телефоном, тобто вони висилають через sms фото автомобіля і майже  влаштовані на роботу. Ніхто не перевіряє, чи є у тебе досвід водіння авто, чи немає… Скажу ще, що водії таксі – розпещені. Є велика конкуренція і кожен охочий без будь-яких критеріїв, обмежень чи додаткових навантажень може отримати роботу таксиста. Поважна фірма має ставити умови, принаймні водій має виходити на роботу охайним на вигляд, не обраховувати клієнтів, не нехтувати замовленнями”, – наголошує Юрій Вахняк.

---

Таксист і студент, і його викладач

---

Як пояснює “Пошті” Юрій Вахняк, контингент таксистів, що працюють у Львові, дуже різний – від простого робітника і до викладача.

“Влаштовуватись таксистом приходять люди різні – це можуть бути студенти, а можуть бути  і їхні викладачі. Часто буває так, що ті, що хочуть влаштуватись таксистом, мають уже основну роботу. Є ті, що мають вищу освіту, а є й ті, що мають лише середню спеціальну освіту. Переважно, зараз приходять таксувати люди старшого віку, які мають сім’ї, бо сьогоднішня економічна ситуація, м’яко кажучи, не з кращих, тож таксування для них як варіант додаткового заробітку. Особливо тут не доробишся, але на хліб з маслом матимеш. Хоча, є випадки, коли приходять і кажуть, що їм сумно жити, а робота таксистом “у сам раз”, бо це ж постійне спілкування з іншими людьми. Інколи можуть запропонувати повозити клієнтів на “крутій” машині безкоштовно – так, і таке буває”, – розповідає Юрій Вахняк.

З його слів, переваги цієї роботи у тому, що тут “завжди є “живі” гроші і не потрібно чекати кінця місяця, щоб роботодавець видав зарплату”.

---

Щоб їхати безпечно – обирайте легальні таксі!

---

Часто говорять, що таксистів потрібно убезпечити від неадекватних пасажирів. Та й неадекватних пасажирів не так уже й багато – більшість таки готові платити вказану ціну таксистам і чемно їхати у потрібне місце. 

А на що треба звертати увагу пасажирам, щоб не стати жертвою таксистів-нахаб? Фахівці радять обирати машини таксі на спеціальних стоянках та виконувати замовлення через фірму.

“Рекомендуємо дзвонити вам на фірми, які мають власний парк, механіка, лікаря і відповідні авто. Якщо ж таксі не обладнане лічильником, значить немає ліцензійної картки. Обираєте легального перевізника, тоді ви автоматично захищені. Є таке поняття, як страхування ОСЦПВ. Тож якщо ви, не дай Боже, потрапите у пригоду, ви як пасажир можете отримати відшкодування в розмірі 200 тис. гривень, але це якщо таксист працює офіційно, має ліцензію, страхівку”, – зазначає Андрій Корчинський.

До слова, як писала “Пошта”, наприкінці квітня цього року робоча група з врегулювання діяльності таксомоторних перевізників під керівництвом заступника міського голови Львова з питань розвитку Андрія Москаленка відновила свою діяльність. 

“Ми відновили роботу цієї групи, аби в процесі зустрічей вирішувати усі нюанси роботи таксі у місті. Хочемо максимально їх зробити комфортними і для самих водіїв таксі, і для пасажирів – жителів та гостей Львова. Зокрема  розглядатимемо питання із паркуванням таксі. Потрібно напрацювати таку схему, аби і робочі місця у цій сфері були”, – зазначив тоді “Пошті” Андрій Москаленко. 

Та Андрій Корчинський каже, що “відтоді справи ніяк не просуваються і такі зустрічі – лише чиста формальність”.

“Ми відновили діяльність робочої групи при міськраді, така ж група працює при Верховній Раді України, та справи не рухаються взагалі, адже як місцева влада, так і київська, не зацікавлені у вирішенні питання з таксистами. Відбулось лише два засідання і на тому все”, – резюмує співрозмовник.

---

Ігор, 50 років, таксист, донеччанин:

---

– Щойно почались бойові дії на сході, переїхав з дружиною до Львова. У мене тут донька ще раніше квартиру орендувала. Прочитав оголошення, що набирають таксистів, подзвонив, дали “позивний”, провели інструктаж і все. Вже як 1,5 рокy працюю таксистом у Львові, а за освітою я технік-електротехнік. До цього там, у Донецькій області, понад 10 років шоферував у директора фермерського підприємства, але таксистом ніколи не був. Після цього, займався фото- та відеозйомками, фільмував весілля. У Львові теж спробував знімати весілля, випадково, кілька пропозицій було, але далі справа не пішла. Тож повернувся до роботи, в якій більш-менш розуміюсь – таксування, тим більше, що маю власне авто. Мені дали роботу, але не дали ніякого соцпакетa. Хотілось би бодай ліцензію мати, щоб самостійно працювати. Недавно зупинила поліція, виписала протокол на 17 тис. грн, і зi своєї кишені заплатив штраф. Я не повинен ховатись і не хочу цього робити, бо так нечесно. Хотілось би мати ліцензію, я вже старший чоловік, такі речі мають бути доступними. Авто в мене у хорошому стані, навики водіння маю, бажання працювати є. Але щоб зробити таксування легальним, все це надмірні ціни. Моє здоров’я, ремонт машини, заправка авто – все за власний рахунок. Ми приїхали зі сходу, тому що сказали, що хочемо бути разом iз народом України. Там у нас залишились будинок, земля, а тут, фактично, у нас нічого… Взагалі, робота таксиста подекуди небезпечна – день на день не схожий. Це як на рибалці, закинув вудочку і чекаєш: може клювати, а може і нічого не клювати. Трапляються неадекватні пасажири. Буває, що приїжджаєш, чекаєш клієнта, а він не виходить, або йде знімати гроші з картки і не повертається. Мене завжди запитують: “Як вам тут?” Чомусь багато пасажирів переконані, що всі, хто приїхав зі сходу України зазомбовані російською пропагандою. Та це не так. Всі хочуть єдиної України і до цих людей відношусь і я. Моментами складно працювати, особливо, коли підходять і кажуть: “А чого ти тут стоїш? Це наше місце”. Тому стараюсь iз місцевими таксистами не перетинатись, бо тут всі території розподілені. Подекуди спостерігаю багато неповаги до таких, як я. Хочу, щоб львів’яни знали, що люди, які виїхали із зони бойових дій, – люди різні та ми живемо в одній державі і хочемо всі одне і теж – миру!

---

Валерій, 46 років, таксист, львів’янин:

---

– За освітою я викладач. Та наразі ця професія не в попиті, а якщо і знайдеш роботу, то зарплата не дозволяє жити так, як хотілось би… Ніколи не думав, що буду таксистом, але мені це подобається. Окрім того, що кілька гривень зароблю, це приносить задоволення. Перевага в цій роботі, що я сам собі коригую графік. Майже два роки займаюсь таксуванням і не збираюсь цього полишати. Тут можу використовувати свій власний транспорт, свій вільний час для того, щоб заробити, поспілкуватись з людьми, допомогти добратись їм у потрібне місце. Буває і таке, що хтось проситься безкоштовно підвезти, або знижку зробити – і я це роблю, бо люблю роботу. Не завжди виходить так, що можна гідно заробляти на одній роботі, тому доводиться працювати на кількох. Паралельно свій вільний час використовую на онлайн-замовлення перекладів текстів англійською мовою. До цього була в мене і офісна робота, і фізична, можна – працював різноробом. Та зупинився на таксуванні. Наразі ліцензії не маю, але пробував її зробити, бо не хочу працювати нелегально. Та ніхто до кінця не знає, скільки вона коштує. Хоча те, що у нас зветься таксі, не назвеш таксі – це просто допомога людям, які хочуть швидко добратись в те чи інше місце. Наші машини не мають таксометра, а якщо є, то не так працюють, як потрібно. Бував за кордоном, знаю, що там послуги таксі коштують удвічі дорожче, ніж у нас, тому що там таксі – це сервіс і недешевий сервіс. А взагалі, це цікава робота. Таксі – це те місце, де люди сповідаються, звертаються за порадами, а у відповідь їм таки щось відповідають, бо вже чимало років за плечима. Часом пасажири щось цікаве розповідають – так і живемо… Пасажири дуже різні трапляються, та рідко коли бувають неадекватні, але і з ними можна знайти спільну мову. У разі чого маємо “гарячу службу”, де через фірму можемо звернутись за будь-якою допомогою.

---

Ярослав, 24 роки, таксист, львів’янин:

---

– Вчився на автослюсаря, працював на будові, а потім вантажником на одному із львівських підприємств. Та коли я 1,5 року тому шукав роботу, то варіант таксування був найперспективнішим, враховуючи, що це краще, ніж працювати вантажником за 2 тис. грн і до тебе ставляться як до сміття. Або робота в автосервісі за 1,5 тис. грн у місяць і тебе постійно “намахує” старший, на якого працюєш. А тут працюєш – заробляєш. Б’єш байдики – нічого не заробиш… Почав працювати таксистом, заробляв за місяць 3-4 тис. грн. Заробіток залежить від тебе: якщо мати настрій і охоту, то можна заробити за ніч навіть 300 грн. Рік тому підвищились ціни на вартість пального і фірма за свої замовлення також підняла тарифи. Для людей послуги таксі стали дорожчими, та для нас майже нічого не змінилось. Заробіток залежить, звісно, і від вартості пального, і від стану доріг, але якщо серйозна фірма, вони більше враховують витрати водіїв. Робота має подобатися. Мені подобається керувати авто, тому наразі кращої перспективи для себе не бачу.

Читайте ще новини Львова:

Молодий львів’янин стрибнув з мосту після сварки з дівчиною

Через два дні у Львові відкриють авіарейси з Мінськом 

Будь в курсі: у Львові змінюються маршрути майже всіх трамваїв