Шприци на вулицях Львова: що робити, якщо випадково вколовся
Новина - Події - Шприци на вулицях Львова: що робити, якщо випадково вколовся
Те, що на подвір’ях дитсадків, шкіл, у підвалах і під’їздах багатоповерхівок, у підземних переходах чи у закинутих гаражах часто полюбляють “тусити” наркозалежні – не секрет, а, на жаль, наша прикра і небезпечна реальність. Наркомани після себе на лавочках і вулицях, у поштових скриньках і на сходових майданчиках, у кущах і на зупинках залишають горе-подарунки – використані, часто заражені шприци, на які пізніше хтось випадково може наткнутись і вколотись. СНІД, ВІЛ, гепатити – можуть загрожувати будь-кому, хто вколеться голкою.
У львівському дитсадку хлопчик вколовся шприцем з ВІЛ
Відтак, батьки товкмачать своєму чаду змалечку, аби діти в жодному разі не брали до рук ані шприців, ані побитого скла, цвяхів чи будь-яких гострих предметів! А також застерігають обходити десятою дорогою тих, хто посеред білого дня “приймає дозу”!
Часто, до слова, такі речі відбуваються прямо на дитячих майданчиках, тому і відповідно шприци потім валяються під гойдалками, на каруселях. “Пошта” нещодавно писала про алкоголізм на дитячих майданчиках, що теж є неабияким поширеним явищем у культурному Львові. Але і наркомани орудують на дитячих територіях чи поблизу них. Це жах! Дитину страшно випустити на вулицю: у під’їздах шприци, на дитмайданчиках шприци, у парку теж не без них!
Під небезпекою також і дорослі, які гуляють тими ж стежками, живуть у тих же під’їздах чи щодня ходять поруч із “притонами”. Зрештою, всі, мабуть, пам’ятають, як ходили чутки, що у львівському транспорті хтось людей зараженими шприцами штрикає… Всім тоді було страшно.
фото: blogspot.com
А нещодавно місто та Україну шокувала новина, коли маленький хлопчик під час прогулянки в одному з садків вколовся шприцом. Вихователька, побачивши дитину з небезпечною іграшкою, відвела його до медсестри, яка промила руки хлопчика протічною водою. Побачивши прокол, працівники дитячого садочка повідомили матір про надзвичайну ситуацію і занесли шприц у Львівський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом.
На матір хлопчика чекала неприємна новина: експрес-тест показав, що кров у шприці була ВІЛ-позитивною. Як повідомляє ZAXID.net, наразі дитина проходить профілактичну терапію від ВІЛ-інфекції. На щастя, наразі результат аналізу крові хлопчика на ВІЛ/СНІД – негативний. Однак лікування потрібно продовжувати, бо результат може проявитися згодом.
Тим часом, у дитсадочку повідомляють, що територію прибирали щодня, двірник сумлінно виконував свої обов’язки, але після випадку зі шприцом… звільнився.
Сусіди садочка, який знаходиться на вул. Комарова у Залізничному районі стверджують, що у цьому районі побачити шприц – не дивина, їх знаходять інколи навіть у поштових скриньках.
“Я знав, що шприц не можна піднімати, але мені було цікаво”
Як повідомила “Пошті” в. о. заступника міського голови Львова з гуманітарних питань, директор департаменту гуманітарної політики Галина Слічна, інформація, яка цього тижня з’явилася у медіа про те, що за останні 9 місяців у навчальних закладах міста вкололись шприцами 12 дітей, не є недостовірною.
“Це неправдива інформація. Бо ті 12 людей, які звернулись по допомогу за 9 місяців, випадково вкололись шприцами зовсім не у навчальних закладах, а на вулиці, у під’їзді, в парку тощо. Оцей випадок із дитиною – це перший випадок”, – каже Галина Слічна.
На запитання “Пошти”, хто, на її думку, винен у тому, що вихованець дитсадочку натрапив на шприц, посадовець відповіла: “Насправді, території навчальних закладів прибирають і завжди слідкують за цими речами. А от цей шприц завис на плющі. Дитина побачила той шприц, він був синього кольору, то ж ще більше привернув увагу хлопчика. Дитина взяла шприц у руки. Врахуємо честь та моральність вихователя, яка це побачила і зразу викликала медичного працівника, почала проводити всі заходи, які необхідно провести для дитини у таких випадках. Вихователь не викинула цей шприц і нічого нікому не сказала, а поступила совісно і правильно”, – наголошує Галина Слічна.
З її слів, схожі випадки сьогодні попередити дуже важко. “Бо це насамперед суспільна проблема. Ми сьогодні проходимо повз будь-який парк і бачимо, що відбувається. Заходимо в під’їзди і теж бачимо, що там відбувається. Не говорячи вже про підземні переходи, в які інколи страшно зайти… За тою стіною, з якою межує навчальний заклад, є якісь гаражі і сараї – хтозна, хто там збирається”, – каже вона.
Галина Слічна також наголосила, що навіть, якщо батьки, вихователі чи вчителі постійно повторюють дитині, що шприців категорично не можна брати до рук – це інколи не допомагає. Діти є діти – їм все цікаво…
“Перше, що сказала мама хлопчика, який знайшов шприц на території “Арніки”: “Ну ми ж сину постійно наголошуємо, щоб не брав до рук всякі шприци. Бо заходимо у наш під’їзд, і таких речей повно валяється”. Малий же після цього випадку сказав виховательці: “Та я знав, що шприц не можна піднімати – мені батьки про це говорили! Але мені було цікаво!”. Можливо, якби шприц був прозорого кольору, то хлопчик би ніколи його не підняв”, – каже Галина Слічна.
Не всі шприци використовували наркозалежні
Павло Гарасим, начальник поліції Залізничного району Львова, розповів “Пошті”, що правоохоронці вже встигли поспілкуватися з мамою хлопчика і зараз самостійно проводять дослідження.
“Ми спілкувалися з матір’ю хлопчика, яка розповіла, що хлопчик подряпався шприцом. Цей шприц мати самостійно відвезла в Центр боротьби зі СНІДом із метою дізнатися, чи був цей шприц заражений. У свою чергу, ми продовжуємо спілкуватися з лікарями, ситуацію зареєстрували і проводимо слідство – насамперед чекаємо на результат аналізу, який би підтвердив, що у шприці були наркотичні речовини, а не ліки”, – повідомив Павло Гарасим.
У свою чергу він додав, що за територію садочка в першу чергу відповідає його адміністрація.
“За чистоту і відсутність подібних предметів на території садочка повинні в першу чергу відповідати його працівники: охоронці, прибиральники, завгоспи та інші працівники”, – наголосив начальник поліції Залізничного району.
Зі слів Павла Гарасима, випадки, коли знаходять шприци на вулицях, трапляються не надто часто. Також він зазначив, що при дослідженні знайдених на вулицях шприців поширеними є випадки, коли речовини у ньому були аж ніяк не наркотичними. До прикладу, люди із цукровим діабетом повинні вколювати собі щоденні ін’єкції, тому й використовують шприци, після чого слухняно викидають їх у смітники, а не залишають на вулицях. На жаль, через ситуацію із вивезенням відходів у місті, сміттєві пакети можуть складати на купи, а потім їх розкидають поблизу, до прикладу, безпритульні пси.
“Якщо знаходять шприци на вулицях, то приїжджає слідча група, оглядає територію, вилучає підозрілий предмет, який потім перевіряють на наявність наркотичних речовин. Далеко не завжди це підтверджується. Одного разу трапилося таке, що патрульні затримали чоловіка, який у машині робив собі ін’єкцію. При розслідуванні на місці виявилося, що чоловік цей хворий на діабет і повинен був для підтримки свого стану здоров’я ввести відповідні препарати”, – розповів Павло Гарасим.
Три тисячі ВІЛ-інфікованих на Львівщині
“Пошта” впродовж двох днів намагалась додзвонитись у Львівський обласний центр боротьби і діагностики зі СНІДом, аби з’ясувати те, що потрібно знати певно кожній людині: перше – що треба робити, якщо людина випадково вкололась шприцом, друге – що можна підхопити із небезпечної знахідки, третє – хто повинен фінансувати обов’язкову терапію – держава чи сам пацієнт. На жаль, нас ігнорували, переключаючи з одного номера на інший…
“Пошті” таки вдалось поспілкувалась із Ольгою Макар, завідувачем відділу лабораторної діагностики Львівського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом. І ось що ми довідались.
“Кожен шприц, кожен медичний інструмент, що мав контакт із людською кров’ю, вважається потенційно інфікований. Якщо людина випадково вкололася предметом, який мав контакт із кров’ю і він не був продезінфікований, вона повинна звернутися у своє поліклінічне відділення або в наш Центр боротьби зі СНІДом до лікаря-інфекціоніста. Якщо людина є потенційно-інфікованою, то проходить відповідне лікування антиретровірусними препаратами (також ще називають постконтактною профілактикою). Це лікування оплачується державою. Зараз близько трьох тисяч ВІЛ-інфікованих людей стоїть на диспансерному обліку на Львівщині. За станом їх здоров’я ведеться спостереження. Люди, які інфіковані та не захотіли стати на диспансерний облік, є поза нашим контролем”, – зазначила “Пошті” Ольга Макар.
До слова, швидкі тести на ВІЛ-інфекцію можна придбати в аптечній мережі. Коштують вони близько 80 гривень. Медики кажуть, що обстеження можна зробити в домашніх умовах і досить просто.
Вкололись шприцом? Не зволікайте!
У розмові з “Поштою” головний педіатр Львова Богдан Остальський наголосив, що дуже важливо спостерігати за дитиною, коли вона грається на вулиці, в пісочницях, гуляє парком. На жаль, діти, а особливо менші, не завжди розуміють, що ті чи інші предмети брати до рук не можна.
“У випадку, коли дитина поранилася невідомим предметом на вулиці, який міг потенційно контактувати із кров’ю, то в першу чергу потрібно звернутися до медиків. Потрібно підійти до дільничного лікаря, який, при потребі, відправить на додаткову діагностику. Якщо цим предметом був шприц, то його скерують в Львівський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом, де зроблять потрібні аналізи, проведуть обстеження і, при необхідності, призначать лікування. Робити це потрібно якнайшвидше!”, – наголосив Богдан Остальський.
Курять марихуану, розкидають шприци…
“Пошта” поцікавилась, а що ж роблять патрульні Львова, аби у місті просто на дитмайданчиках, у дитячих садочках, на території шкіл та й загалом – будь-де, не були розкидані шприци.
“Патрульні весь час знаходять у Львові використані шприци і або самі їх у рукавичках забирають, або ж викликають працівників ЛКП. Якщо ж шприців дуже багато, то викликають на місце слідчо-оперативну групу. Практично у кожному районі Львова живуть наркомани, а тому і шприців там чимало. Зокрема, часто знаходять використані шприци у Сихівському, Личаківському районах. На Сихові, до речі, нещодавно було затримано компанію молодиків, які курили коноплю на лавочці поблизу дитсадочку посеред білого дня. При затриманні у них виявили ще трохи рослини”, – зазначила у розмові з “Поштою” речниця Патрульної поліції Львова Катерина Рибій.
Співрозмовниця також розповіла, що випадок, коли дитина вкололась шприцом, трапився у Залізничному районі, у якому також буває неспокійно через наркоманів, і не тільки.
“У Залізничному районі якраз неподалік дитсадочку “Арніка” проживають роми. Патрульні у цьому районі неодноразово знаходять шприци. Та, думаю, що цього разу недопрацювали охоронці та прибиральники дитсадку, адже це їх робота – безпека і чистота дошкільного навчального закладу”, – зауважила Катерина Рибій.
Вона також каже, що інколи директори львівських шкіл і садочків звертаються до патрульних по допомогу.
“Зокрема, від дирекції львівської школи №100 було прохання патрулювати територію, поблизу навчального закладу. Намагаємось патрулювати усі місця, де збираються небезпечні компанії. Патрульні також об’їжджають ті місця, де ніколи таких компаній і не було, де ніхто ніколи чогось підозрілого не знаходив. Та для того, аби вирішити цю ситуацію раз і назавжди, потрібна комплексна робота усіх служб. А також і жителі міста повинні знати, що якщо знаходять якісь шприци, телефонуйте на 102. Тим паче, якщо цих шприців ви знайшли дуже багато”, – зазначила “Пошті” речниця Патрульної поліції Львова.
Богданна Зубрицька, депутат Львівської міськради, завідувач дитячого садочку №143 у Брюховичах:
– Наш дитячий садочок повністю огороджений, як це і має бути з дошкільними закладами. Хоч і маємо велику територію, але до обов’язків двірників, прибиральників входить прибирання території закладу щоранку, після чого їх роботу ще перевіряє завгосп. Важливо прибрати двір від усіх предметів, які можуть бути небезпечними для дитини – до прикладу, іржавий цвях чи бите скло. Наявність шприців на території садочка – ситуація резонансна. Постійно наголошую прибиральникам, нехай перекопують пісок – адже хулігани можуть туди зарити недопалки, бите скло, можливо, і шприци. Інколи трапляється, що бешкетники перестрибують через загорожу, зазвичай уночі, але територія садочка завжди під охороною. Тому, якщо невідомі знаходяться на території і не бажають самостійно її покинути, ми викликаємо поліцію. Якщо б у мене трапилася така ситуація, що дитина знайшла на території садка шприц, то першим моїм завданням було б зібрати колектив, повідомити про ситуацію і знайти тих, хто поставився до своєї роботи невідповідально. Якщо трапилася ситуація, коли дитина вкололася чи порізалася невідомим предметом, то її потрібно насамперед обстежити. Взагалі, дітей потрібно постійно обстежувати незалежно від ситуацій, щоб попередити різні захворювання – дуже важливо, щоб батьки завжди були зацікавлені у здоров’ї своєї дитини. Також дуже важливо, щоб іншим дітям у садочку не говорили про те, що котрийсь хлопчик чи дівчинка проходив спеціальне лікування – адже потім вони можуть не дружити, ігнорувати ні в чому не винне і повністю здорове дитя. Потім, як наслідок, цей хлопчик чи дівчинка може мати проблеми у спілкуванні вже задовго після відвідування садочка. Щоб попередити таку ситуацію, необхідно говорити з батьками. Взагалі, при кожних зборах із колективом чи батьками потрібно наголошувати, що діти – це найважливіше в нашому житті, тому ми повинні дбати про них, про їхнє життя і здоров’я як ні про що інше. Не варто чекати, поки станеться якась неприємна ситуація і якась дитинка поріжеться чи вколеться невідомим предметом. Як працівники садочка, так і батьки, дідусі, бабусі повинні вчити дітей, що піднімати щось із землі – не можна! Інколи важливо не лише сказати, а й показати, до прикладу, скло, шприц, щоб діти знали – брати таке до рук, ще й коли воно валяється на землі – небезпечно! Якщо дитина побачила щось схоже, то нехай повідомить вихователя, але ні в якому випадку не піднімає небезпечні предмети! Подібні бесіди повинні проводитися якомога частіше, і не лише вдома – тоді вони матимуть результат. Якщо батьки відводять своїх чад у садочок, то вони повинні з ними розмовляти: пояснювати Правила дорожнього руху, розповідати про речі, які не можна брати, забороняти говорити з незнайомими людьми. Ми за дітей відповідаємо головою, тому й повинні гарантувати їм безпеку.
Богдан Шкарада, екс-начальник міліції Львівщини:
– Шприци на вулицях міста є свідченням того, що у нас поширена наркоманія. Небезпека від таких речей – це, насамперед, імовірність, що наркозалежний, який використовував цей шприц був хворим. Відповідно, люди, які з необережності вкололися ним, можуть теж захворіти. Ця проблема є розповсюдженою не лише у Львові, а й загалом по Україні. Взагалі Львів ніколи не займав перші позиції у рейтингу “міст наркоманів”. Зловживання наркотиками – проблема, більш поширена у східних, південних, центральних регіонах. Західна Україна опинялася в кінці списку. Втім, у нас були завжди високі показники зловживання алкоголем серед населення. Найбільше від наркотичної залежності страждає молодь – у молодому віці найчастіше починають вживати заборонені речовини. Серед старших людей наркоманів мало – почавши вживати наркотики в молодості, більшість людей не доживає і до середнього віку, якщо не стають на шлях здорового життя. Наркозалежні люди становлять небезпеку для містян не лише тому, що не прибирають після свого “дозвілля”, а й здатні на інші злочини – зокрема, на пограбування. Зазвичай наркотики – дороге задоволення, а люди, які вже не здатні відмовитися від чергового прийому препаратів, не маючи коштів на них, можуть піти проти закону, лиш би отримати суму грошей, необхідну для так званої дози. Реагувати на поширення наркоманії необхідно, і важливу роль тут грають виховні бесіди – серед молоді у навчальних закладах, а також поширення інформації через засоби масової інформації. Крім того, не можна забувати про адміністративні та інші законні міри дотримання безпеки. Разом із громадськими активістами повинні проводитися рейди на місця, де знаходять подібні речі. Як правило, це нічні клуби, бари, сквери. Але найголовнішим фактором роботи правоохоронних органів є робота на випередження – виявляти осіб, які вживають наркотики, працювати з ними і їх сім’ями індивідуально, окрім цього, потрібно завжди пояснювати, яку шкоду несуть наркотичні речовини. Якось мені пощастило бути у відрядженні в Нідерландах, де ми вивчали їх досвід боротьби з наркотичною залежністю серед населення. Хоч у них і дозволені легкі наркотики, але хороша і якісна пропаганда здорового способу життя дає також свій результат. До прикладу, вони роблять документальні фільми, які транслюють у школах, кінотеатрах, на телебаченні. У цих фільмах колишні наркозалежні розповідають про своє життя, зазначають про вплив залежності і те, який сильний відбиток наркоманія залишила на їхньому житті. Такі відеоматеріали діють на молодь навіть краще, ніж лекції. У випадку, якщо поліцейський побачив використаний шприц на вулиці, він насамперед повинен забрати його, аби предмет не ніс небезпеку населенню – для того він і поліцейський. Також про цю ситуацію він повинен сповістити комунальників, щоб дізнатися, наскільки часто таке трапляється. Якщо така “знахідка” не випадкова, то потрібно реагувати оперативно – перевіряти цю частину міста. Зокрема, попереджають і відповідні центри, що займаються боротьбою з наркоманією.
Читайте ще новини Львова:
У пологовому будинку Львова померла внучка відомого воротаря "Карпат"
На Львівщині трагічно загинув чоловік, який застряг в криниці (фото) (фото)
Viber
Telegram
Messenger
Facebook
Google +
