Туристу на замітку: чим цікава Тустань

Новина - Події - Туристу на замітку: чим цікава Тустань

Події

04 квiтня 2017 11:26

Величні скелі Львівської області приховують безліч таємниць. Наприклад, залишки старовинного міста, яке збирало мито зі всього світу.

Крихітне село Урич тулиться до дороги, яка з’єднує його із селищами Підгорці та Східниця. Маючи поблизу такого серйозного конкурента, як курорт Східниця, Урич не пасе задніх. Щороку сюди навідуються зграї туристів, які хижо прагнуть нових вражень. Що подорожні воліють побачити? Вони приїздять милуватись загадковими сірими скелями, які здіймаються неподалік від дороги. Урицькі скелі — цікава природна атракція, цілком ймовірно, вони є залишками прадавнього намулу, що вкривав дно всесвітнього океану Тетіс. Крім того, на вершечку грізних скель колись існував середньовічній оборонний комплекс Тустань. Залишки цієї фортеці унікальні, вони не мають аналогів в Європі, тому Тустань разом з Урицькими скелями включено до складу Державного історико-культурного заповідника. Про це пишуть Карпати.ua.

Хто знищив Тустань?

Звідки в такому не надто людному місці взятись могутній фортеці? Для чого вона була збудована і чому занепала? Відповідати на ці питання почнемо з кінця. Пам’ятаєте загадку, яку Горлум загадав гобіту Більбо біля підземного озера?

Зжирає він усіх на світі:
Птахів, тварин, дерева, квіти;
Гризе залізо, кришить крицю,
І камінь змеле на мучицю,
Царя вб’є, царгород звоює,
Високі гори поруйнує.

Казкова загадка про безжальний час могла б стати ідеальною епітафією Тустані та самим скелям, на яких стояла фортеця. Адже навіть грізні скелі є лише залишковими, ерозійними утвореннями, що їх не пожалів плин часу. Жоден науковець не присягнеться здоров’ям своєї бабусі, коли саме люди почали освоювати ці скелі. Знайдені малюнки та петрогліфи підказують, що це могло відбутись ще у V ст. до н.е. Але будівлі тут з’явились лише у IX ст. нашої ери.

Сьогодні Тустань — забуте богом, але не туристами місце. Проте у IX ст. тут був важливий оборонний і митний пункт, серед лісів та скель вирувало життя. Заснувало фортецю слов’янське плем’я білих хорватів, яким судилося стати одними з пращурів сучасних українців. Щоб ви не плутали: хорвати з Хорватії — нащадки племені червоних хорватів. А наші далекі пращури входили до складу Київської Русі і міцно сиділи на важливому відтинку Соляного шляху.

Як нескладно здогадатись, Соляним шляхом винахідливі добродії везли з Русі до Західної Європи сіль — вона була цінним товаром. Крім того, Соляний шлях становив частину величезного торгового тракту, яким перевозили коштовний шовк. Той шлях з’єднував далекий загадковий Китай з трохи менш далекими й загадковими берегами Середземного моря. Тустань білі хорвати влаштували у дуже вигідному місці: вони брали мито з купців, а також забезпечували їм охорону. Що це було дійсно важливе, міжнародного значення місто-фортеця свідчать археологічні знахідки: тут платили мито навіть арабськими дирхемами — монетами чистого срібла.

Монголо-татарське військо знищило Київ, але зламало зуби на Тустані. Жоден ворог так і не зміг взяти фортецю, проте суворий час спромігся зробити те, що не вдалося людям. Спочатку раціональні європейці знайшли собі інше джерело солі, і фортеця втратила значення в якості митниці. Потім час перекреслив кордони держав, Польща посунулась далі на Схід — Тустань перестала боронити кордони, а згодом військова техніка і тактика змінились настільки, що замок втратив будь-яке оборонне значення. Польські шляхтичі отримали колись грізну фортецю у занедбаному стані, вона ще певний час існувала, збираючи мито з купців, які йшли горами через Дрогобич, але після XVI ст. Тустань остаточно була віддана на волю карпатських вітрів. З новітньої історії Тустані відомо небагато: подейкують, тут влаштовували свої криївки воїни УПА — Української повстанської армії.

Що залишилось туристам?

Мандрівники можуть побачити рештки муру, коридори, сходи, печери, склепіння і криниці. Історикам та археологам відомо надто мало про дерев’яну архітектуру домонгольської доби — а фортеця Тустань від початку була побудована саме з дерева. Звісно, її разів 5 перебудовували… Але про початковий вигляд досвідченим археологам оповідають залишки у камені пазів та врубів. Дерев’яна споруда вбудовувалась у скелю, тому фахівцям вдалось зробити графічну реконструкцію старовинних мурів.

Для відвідувачів Тустань відкрита майже кожного дня, окрім Різдва, свята Водохрещі та Великодня. Часи відвідування різняться в залежності від сезону.

Вартість квитка складає 30 грн., для пільгових категорій відвідувачів — 15 гривень (на березень 2016 року). Купуючи квиток, ви сплачуєте не просто “вхід до ущелини” (за словами Остапа Бендера). Ви отримуєте право відвідати давнє наскельне городище, Музей історії Тустані та церкву Святого Миколая. Звісно, враження не будуть повними, якщо ви лише оглянете скелі і нічого не дізнаєтесь про історію міста-фортеці.

Фестиваль “Ту Стань!”

Древня наскельна фортеця — не єдине, що вабить туристів до крихітного селища Урич. Щороку в перших числах серпня тут проводиться фестиваль давньоруської та середньовічної культури “Ту Стань!”. На нього зазвичай запрошують панів та панянок реконструкторів, які кохаються на добі Київської Русі. Також уявні двері фестивалю відчинені для танцюристів середньовічних танців, музик, ремісників та майстрів, що шукають нагоди презентувати власні вироби. Знавці історії можуть знайти принагідну аудиторію для своїх лекцій, а туристи — просто приємно провести час, долучитись до веселощів і “помацати” історію руками. Для чого вам підручники, коли ви можете побачити Середньовіччя на власні очі? Квиток за участь у фестивалі, традиційно, коштує небагато.

Як дістатись?

До наскельної фортеці Тустань пропонують організовані екскурсії зі Славського, Трускавця чи Східниці. Без допомоги туристичних агенцій сюди можна дістатись зі Львова, доїхавши автівкою до Східниці або рухаючись трасою Київ-Чоп. В останньому випадку треба повернути на Дубину і проїхати від траси ще 20 км до Урича.

Також можна сісти у Львові на маршрутку до Східниці або на потяг до Стрия. Зі Стрия доведеться пересаджуватись на автобус до Підгорців, що знаходяться на символічній від Тустані відстані.