Передача порожніх квартир для ВПО: чи законно це без згоди власника

Ініціатива щодо передачі квартир, у яких роками ніхто не проживає, для потреб внутрішньо переміщених осіб викликає серйозні дискусії в юридичній площині. Питання стосується балансу між соціальною необхідністю забезпечення житлом ВПО та гарантіями права приватної власності.

Про це Vgorode розповіла адвокатеса, керуюча Адвокатського бюро “Анни Даніель”, кандидат юридичних наук Анна Даніель. За її словами, з погляду чинного законодавства ситуація виглядає неоднозначно.

Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Що гарантує Конституція

Стаття 41 Конституції України чітко визначає: право приватної власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права. Навіть в умовах воєнного стану примусове відчуження майна допускається лише як виняток – з мотивів суспільної необхідності та за умови попереднього і повного відшкодування його вартості або з наступною компенсацією.

В Україні існує законний механізм передачі майна громаді, якщо воно визнається безхазяйним або відумерлою спадщиною. Відумерла спадщина – це майно померлої особи, яка не має спадкоємців. Проте така процедура є тривалою та здійснюється виключно через суд. Вона може тривати щонайменше рік після офіційного виявлення такого майна.

Просто заселити людей до квартири через те, що там тривалий час не сплачували комунальні послуги або не проживають власники, – це пряме порушення закону. Такі дії можуть кваліфікуватися як незаконне проникнення до житла відповідно до статті 162 Кримінального кодексу України.

Що дозволяє воєнний стан

Закон України "Про правовий режим воєнного стану" передбачає можливість примусового відчуження або вилучення майна військовим командуванням. Однак, за словами експертки, ці норми стосуються переважно потреб оборони.

Якщо ж мова йде про соціальні потреби, зокрема розселення ВПО, відповідний механізм має бути чітко прописаний у спеціальному законі. Наразі такого закону, який би дозволяв у радикальному порядку передавати приватне житло без згоди власника для розміщення переселенців, не існує.

Окреме занепокоєння викликає ситуація з житлом українців, які виїхали за кордон через війну. Відсутність власника протягом двох або трьох років не є підставою для позбавлення його майна. Будь-які спроби трактувати "непроживання" як підставу для вилучення можуть спричинити значну кількість судових позовів, у тому числі до Європейського суду з прав людини.

Який механізм може бути законним

За словами Анни Даніель, більш реалістичним шляхом може бути не примусове відчуження, а добровільна модель співпраці. Зокрема йдеться про механізм соціальної оренди, коли власник самостійно передає житло в управління громаді.

Така модель може передбачати:

• добровільну згоду власника на передачу квартири;
• податкові пільги або інші фінансові стимули;
• гарантії збереження майна;
• оплату комунальних послуг за рахунок держави або місцевого бюджету.

У такому випадку держава не порушує право власності, а створює умови для взаємовигідної співпраці.

Наразі ж будь-які заяви про передачу приватних квартир без згоди власників залишаються радше політичними деклараціями або проєктами, які потребують суттєвих змін до Цивільного кодексу України та інших нормативних актів. Без судового рішення та чітко прописаної процедури компенсації такі дії можуть бути визнані незаконними.

Додавайтеся у Viber і підписуйтеся на нас в Instagram. Обговорити цю новину можна на нашій сторінці у Facebook.