По Львову на ровері: корисно, вигідно, цікаво

По Львову на ровері: корисно, вигідно, цікаво

Фото з сайту eurowine.com.ua

Через подорожчання бензину львів’яни масово пересідають на велосипеди – економно і для здоров’я корисно. Проте в місті й досі бракує велодоріжок і велопарковок, а водії-хами бувають дуже небезпечними.

З настанням весни і теплих сонячних днів на вулицях міста побільшало велосипедистів. Хтось давно користується цим видом транспорту, а когось на двоколісний змусила пересісти криза – долар стрибає, бензин дорогий, їздити автівкою тепер мало хто може собі дозволити, та й проїзд у маршрутках із дня на день подорожчати може. 

Поза тим, далеко не всі роверисти знають, які давні велосипедні традиції має Львів. Вони беруть початок із часів винаходу двоколісного. Виявляється, “велосипед” львів’яни побачили  на своїх вулицях у кінці квітня 1867 року незадовго після його винайдення, інформує сайт roverompolvovu.wordpress.com. Хоча перший ровер у Львові з’явився понад 150 років тому, велодоріжок і велопарковок у нас досі бракує. 


Вони вже пересіли на двоколісні

У європейських країнах велосипедом уже нікого не здивуєш. На них їздять усі: і студенти, і пенсіонери. Поки наші посадовці здебільшого їздять на іномарках, європейські – ровери люблять! На жаль, до українських чиновників ця мода доходить надто повільно. Вони досі люблять купувати величезні дорогі авто, бо це, так би мовити, показник статусу…

Та все ж серед львівських посадовців є такі, хто пересідає на ровери. Окрім Олега Шміда, радника міського голови Львова з питань велоінфраструктури, який час від часу їздить на роботу велосипедом, є ще Андрій Москаленко, директор департаменту “Адміністрація міського голови” та в.о. директора департаменту розвитку Львівської міськради, якому також до вподоби ровер.

“Я часто їжджу велосипедом. І я не один такий у міськраді. Багато працівників нашої адміністрації використовують ровери для постійного користування, навіть узимку, коли нема ще дуже багато снігу. Дем’ян Данилюк, Орест Олеськів також роверисти. Кілька людей із “Адміністрації міського голови” та з відділу промоції ЛМР також їздять велосипедами. Паркувати їх можна під входом у ратушу. Для того там є спеціальна стійка. 

Я живу на вул. Науковій. Там є велодоріжка. Далі мій маршрут іде вулицею Княгині Ольги – там дорога хороша. Потім їду вулицею Сахарова; там теж без проблем, дорога нормальна. Тому не бачу ніяких труднощів для того, щоб активно і часто користуватися велосипедом. Звісно, у нас ще бракує безпечних парковок для роверів, але це питання вирішуватиметься з розвитком інфраструктури”, – розповів  Андрій Москаленко.

“Велосипед” львів’яни побачили  на своїх вулицях у кінці квітня 1867 року незадовго після його винайдення

З його слів, українці вже активно починають пересідати на велосипеди, та все ж потрібен і розвиток інфраструктури,  і популяризація цього виду транспорту, і залучення різних категорій містян. Велосипедами мають їздити не тільки посадовці, а й учителі та священики.  

Як розповів “Пошті” історик та екскурсовод Ігор Лильо, який також є велосипедистом зі стажем, для того, щоб пересуватися двоколісними було зручніше, у Львові треба зробити більше велодоріжок і велопарковок. Історик навіть проводив екскурсії містом на велосипедах, але справа виявилася не надто популярною: каже, приїжджі бояться їздити роверами Львовом. 

Велосипедист усюди

Велосипедист усюди "своя" людина. Фото з сайту http://www.lvivpost.net/

“Було би добре, якби нарешті університет імені Івана Франка спромігся зробити окрему велостійку для викладачів. Деякі виші такі мають. Перед університетом є велостійки, але їх мало. Екскурсії велосипедом… Знаєте, вони могли би бути популярними, але люди, які планують відвідати Львів, бояться їздити роверами, оскільки непокояться, що в нашому місті їх зіб’ють”, — каже історик.

Львів’янка Оксана розповіла “Пошті”, що має велосипед, але використовує його лише для прогулянок у парках. Міськими дорогами вона їздити боїться. “В нас такі водії, що часом на пішохідному переході перетнути дорогу страшно, не те, що їхати поряд із ними. Тротуари ж для пішоходів! Самій страшно когось збити. Велодоріжок мало”, – каже вона. 

Культура водіння у Львові справді кульгає. Про це свідчить і випадок, який стався 7 березня на вул. Володимира Великого. Водій “підрізав” велосипедиста, а коли той зробив йому зауваження, вийшов із автомобіля та побив його. Велосипедист – активіст громадської ініціативи “Велопатруль Львів” і член Центру безпеки міста, учасники якої у вечірній і нічний час допомагають контролювати порядок у місті. 

У соцмережах дехто обурювався з приводу того, що велосипедист під’їхав до водія з лівого боку, мовляв, це порушення Правил дорожнього руху, бо велосипедисти повинні триматися правого краю дороги і не виїжджати на сере­дину проїзної частини, пише zaxid.net. Постраждалий велосипедист відповів, що він під’їхав до водія, коли той зупинився на світлофорі. Також він пояснив, що зробив зауваження водієві для того, щоб попередити такі випадки в майбутньому.


Яка ціна питання?

На сайтах продажу можна знайти користовані велосипеди за дуже помірними цінами, щоправда, різної якості. 

Хтось продає дешево, бо терміново потребує грошей, а хтось тому, що велосипед геть поржавілий і ремонтувати його дорожче. Найдешевший велосипед, який вдалося знайти “Пошті”, коштував тисячу гривень, щоправда, якість його була відверто сумнівною: старий, поржавілий, із обдертою фарбою. Проте “користований” не одразу означає “дешевий”. На сайтах можна знайти вживані моделі, які коштують і понад 40 тис. грн.

Звісно, перед тим, як купувати користований ровер через інтернет, спершу треба зустрітись із власником та оглянути велосипед. У жодному разі не можна переказувати оплату на картку продавця, якщо не бачили товару. Для шахраїв такий продаж через інтернет – не лише спосіб збагачення. Ви можете залишитись і без ровера, і без грошей.    

60% львівських студентів мають велосипед. Інфографіка: Інститут міста

60% львівських студентів мають велосипед. Інфографіка: Інститут міста

“Я живу на Сихові, працюю в центрі. Дорога на роботу велосипедом займає близько 20 хвилин, а це вісім кілометрів. Велосипедом їжджу не лише на роботу, а й на закупи. Вже звик до нього. Помітив, що насправді все значно ближче, ніж здається. За 20 хвилин Львів можна добряче об’їздити і побачити такі місцини, яких раніше не помічав. Свій ровер купив через Facebook у групі “ВелоБарахолка Львів”. Можу порадити тим, хто обирає собі користований велосипед, бути готовими заплатити щонайменше дві тисячі гривень. Те, що дешевше, купувати небезпечно. А от за новий простий, але якісний велосипед  для пересування містом треба заплатити близько п’яти тисяч гривень”, – розповів досвідчений велосипедист Назарій.

Нині люди все частіше обирають для закупів замість магазинів і ринків інтернет. Зазвичай там дешевше, бо продавцям не доводиться витрачати грошей, до прикладу, на оренду. Та й часу на пошуки потрібної моделі йде значно менше.

Як розповів Кирило Новіков, власник інтернет-магазину з продажу велосипедів, нині люди дійсно почали активніше цікавитися велосипедами. Бензин подорожчав, усі розуміють, що краще інвестувати у велосипед – за два-три  роки  він повністю окупиться. 

“Якщо до велосипеда правильно ставитися (змащувати, готувати до сезону), він не потребуватиме значних капіталовкладень. На одному комплекті якісної гуми можна спокійно від’їздити 3-4 роки. Якщо це якісний надійний велосипед, то особливих втручань і витрат він не потребує. Мій магазин працює в “середній” ціновій категорії. Є бренди італійські, німецькі, американські. Але виготовляються вони не в країні, де був започаткований бренд, а в Тайвані або Китаї. Там є сертифіковане ліцензоване виробництво, за яким стежить головна компанія. Вона “задає тон” якості, тому хвилюватися через це не варто. А якщо купувати велосипеди,  до прикладу, китайської фірми, до того ж виготовлені в Китаї, якість їх буде дуже сумнівною”, – розповідає Кирило Новіков.

З його слів, у Львові попит на велосипеди трохи відрізняється від інших міст України. Наше місто має свою специфіку. Мова і про бруківку, і про інші ландшафтні нерівності. Передусім львівський покупець обирає велосипед, на якому буде комфортно їздити. 

Збоку видається, що людина просто їде на велосипеді. Насправді ж вона літає! Фото з сайту velo.lviv-online.com

Збоку видається, що людина просто їде на велосипеді. Насправді ж вона літає! Фото з сайту velo.lviv-online.com

“Я пропоную ті велосипеди, які мають амортизацію. Це можуть бути і так звані кросові велосипеди (міські), і класичні гірські велосипеди. Якщо в Європі для міста купують міські велосипеди, то в нас або гірські, або наближені до гірських. Дороги ж усюди з ямами! Ще я би радив звернути увагу на новий клас велосипедів – їх називають складними, –  розповідає співрозмовник.

Вони дуже мобільні. За 30-40 секунд такий ровер можна скласти і нести в руці як валізу, сісти з ним у громадський транспорт або заховати в багажник автівки. Це дуже зручно. Стосовно цін, то ці велосипеди не дуже відрізняються від міських або гірських. Якщо хочете хороший складний ровер, заплатити за найпростіший доведеться від 300 доларів. Оптимальна ціна для всіх типів велосипедів – 450 – 500 доларів. Звісно, є дуже дешеві китайські аналоги, але якість також нижча. Такий велосипед довго не прослужить.       

Із його слів, ціни на велосипеди в доларовому показнику не змінилися, проте якщо перевести їх у гривні, різниця є. Тому  навіть деякі закордонні фірми готові йти назустріч: знижувати ціни для України на 5 – 7% на моделі 2015 року.

У 2011-ому у Львові почали розбудовувати інфраструктуру міста. Тоді всі працювали на Євро-2012, в очікуванні фінансування розробляли проекти, зокрема велодоріжок. Відтоді минуло чотири роки, а в місті вже майже 40 кілометрів доріжок для руху роверами. Та все ще попереду! 

– Скажіть, будь ласка, скільки кілометрів велодоріжок є в місті зараз? Де цього року їх прокладатимуть?

– Зараз є приблизно 40 км велодоріжок. На цей рік у нас є кілька джерел можливого фінансування для прокладення доріжок для руху роверами в місті. Джерело, в якому  певні, це бюджет розвитку міста, проте в ньому заплановано профінансувати тільки два об’єкти. Проте це не означає, що облаштуємо лише дві велодоріжки.

Першу зробимо на вул. Чорновола, на ділянці між вул. Під Дубом і Липинського. Цей велошлях важливий, бо вже є доріжка для роверів на вул. Липинського, Куліша та Зерновій. Ще на пл. Різні бракує доріжки для руху роверами, але там не треба буде нічого будувати  – зробимо нормальний шлях для велосипедистів вул. Лазневою і Староміською. На облаштування не треба великих затрат. Можна впродовж року велодоріжку прокласти силами Галицької райадміністрації. 

Якщо зробимо доріжку для роверів на вул. Чорновола, отримаємо майже неперервний маршрут від північних районів до середмістя. Багато критиків кажуть, що в нас велодоріжки між собою не пов’язані, мовляв,  починаються нізвідки і йдуть у нікуди. Я би так не сказав, тож сам тих критиків критикую. Аби велодоріжки вели кудись, треба, щоб у нас за одну ніч усю схему розробили. Якщо ми їх будуємо частинами, то, звичайно, вони починатимуться нізвідки і йтимуть у нікуди. Але ж колись вони з’єднаються! Це як пазл: коли починаєте складати, нічого не зрозуміло, але згодом усе потроху прояснюється. Цього року ми можемо прокласти  досить великий фрагмент велодоріжок, тож побачимо, наскільки логічним було їх облаштування.

– А як щодо другої велодоріжки, яку фінансуватимуть із бюджету розвитку Львова-2015?

– Друга, якщо пам’ятаєте, є в Рясному-1. Поки минали роки, ми в робочому проекті її проклали від Рясного-2 аж до кінцевої трамвайного маршруту №7, тож її протяжність становить майже 10 км (якщо в дві сторони). Та наразі це лише у проекті. Реальної велодоріжки ще нема. Цього року є асигнування з міського бюджету розвитку. Це не гроші, але це означає, що виконком та інші служби можуть узяти кошти, якщо вони будуть. Виділили 4 млн 300 тис. грн на цю велодоріжку. 

– Цього достатньо, на вашу думку? Скільки виділили на велодоріжку, що на Чорновола?

– На велодоріжку, що на  Чорновола, депутати виділили мільйон гривень. Ми вже порахували, що цих коштів точно не вистачить, але є способи дофінансування. Якщо депутати бачитимуть, що велодоріжку успішно прокладають, посеред року можна буде просити дофінансування. За попередніми підрахунками, бракуватиме приблизно 600 тис. 

Шевченківська райадміністрація також мусить закінчити ремонт на вул. Шевченка, від Рясного-1 до вул. Брюховецької. Там, за проектом, має бути велосмуга. Якщо на тій ділянці шляху робитимуть розмітку, то й велосмугу нанесуть. Залізнична райадміністрація, згідно з комісією безпеки руху, буде наносити розмітку на вул. Левандівській, також нанесе і велосмуги. Мова  про вулиці, ширина дороги яких – 10-11 метрів (вони на три смуги). На таких (зокрема, на Панаса Мирного, Зеленій, Козельницькій) доцільно робити велосмуги, аби раціонально використати дорожній простір. На велодоріжку, що в Рясному, виділили 4 млн 300 тис. Звичайно, на реалізацію всього, що прописано у проекті, не вистачить, та все ж чималий шмат зробимо. Думаю, за ці гроші можна прокласти велодоріжку через Рясне-2 і Рясне-1. Ще є інше джерело фінансування: кожній райадміністрації міста виділяють гроші на ремонт вулиць, тротуарів. Якщо якась плануватиме ремонт тротуарів або дороги, до прикладу, Франківська на вул. Володимира Великого, то, звичайно, облаштують і велодоріжку в тому місці. 

– Торік ви розповідали “Пошті”, що у Львові майже 1% усіх поїздок містом здійснюється велосипедами. Як думаєте, змінилася кількість велопоїздок?

– Сумніваюся, що щось змінилося настільки, що можна сказати, що в нас уже 2% поїздок. Зараз ще холодна пора року, можливо, влітку буде трохи більше велосипедистів. Імовірно, я й сам трохи затримую велолюбителів, адже маю таку місію – зробити Львів містом велосипедної інфраструктури. Але поки що все у процесі… 

Я на 100% упевнений: якщо в нас будуть зв’язані неперервні веломаршрути, такі, як цього року маємо зробити з північних районів Львова до середмістя,  можемо очікувати, що відсоток поїздок значно збільшиться. А якщо велосипедист їде трохи велодоріжкою, а потім змушений з’їжджати на величезне небезпечне кільце вул. Липинського –  Чорновола, то зрозуміло, що це небезпечно і аж ніяк не сприяє тому, аби люди пересідали на ровери. 

– З’єднання велодоріжок – завдання номер один для того, аби в місті побільшало велосипедистів. Прошу сказати, які наступні заходи?

– Ще один спосіб пересадити містян на ровери – система муніципального прокату велосипедів. Цього року зробимо таке у Львові. Старт – у квітні. Не факт, що тоді вже можна буде взяти ровер і їхати, але точно почнуть шукати місця, де встановлюватимуть велопрокати, підписуватимуть документи тощо. У середмісті є точки прокату роверів, але здебільшого вони зорієнтовані на туристів. Людина взяла ровер, покаталась і повернула назад у те ж місце. Ця система досить складна: для того, щоб узяти велосипед, потрібен якийсь документ, застава чимала. А найголовніше – де взяв ровер, туди й мусиш його повернути.

Система муніципального велопрокату працює по-іншому. Вона успішно себе апробувала в багатьох містах Європи. Її сенс полягає в тому, що термінали для роверів розташовані рівномірно по всьому місту, а не лише в середмісті, здебільшого у спальних районах. Що найважливіше – ти не повинен туди ж, де взяв, повертати велосипед. Можна його залишити в тому терміналі, який розташований  найближче до тієї точки, куди ти їхав. Це величезний плюс. Так позбуваєшся відповідальності за цей ровер! Не треба сидіти на роботі чи парах, ходити на закупи і хвилюватися, що твій велосипед хтось може вкрасти.

Уявіть собі студента, який живе на Науковій. Іде він на пари, маршрутки переповнені, трамваї і тролейбуси також, а пішки він не встигає. Тож хлопчина підходить до прокату і бере ровер, не має справи з людьми, нічого не ксерить, не шукає документів. Карткою провів через магнітний зчитувач –  і поїхав, через 10 хвилин дістався в університет. Там же він віддає той велосипед у термінал; усе, з нього знімається відповідальність. Операція виконана. Він іде на пари, його не хвилює, що з тим ровером. 

Ще важливим є обслуговування велосипедів, бо це справа затратна. Є люди, які хочуть просто їздити ровером, а не ремонтувати його, помпувати колеса чи їх замінювати. На це багато в кого не вистачає часу. А з муніципальним прокатом вам не потрібно буде дбати про того велосипеда. Фірма, що здає ровер, про це дбає.

– Хто відкриває такі точки велопрокату і хто їх фінансує?

– Для того, щоб такий велопрокат був масовим, бракує грошей. Здається, цього року відкриватимуть п’ять точок велопрокату. Не знаю, чи всі зроблять. Займатиметься прокатом приватна структура. Це буде спільне підприємство німецької компанії, що вже зуби з’їла на таких велопрокатах у багатьох містах Європи, та української компанії, що також мала справу з велопрокатом. Якусь частину фінансуватимуть німці, якусь –  українці. Мерія цьому сприяє. Міська влада має бути в цьому зацікавлена, бо велосипед — це екологія, зменшення транспортних проблем. 

– Як ще плануєте полегшити пересування велосипедистам містом?

– Важливо розбудовувати веломережу та працювати з безпекою велосипедистів, із культурою пішоходів, автоводіїв і тих, хто їздить роверами. 

– Що для цього робите?

– Якусь роботу проводжу на форумах. Але якщо людина хапатиметься за все, то нічого не зробить. Наразі моє завдання – зробити все технічно, інженерно, створити веломережу. 

Велосипед робить людину здоровішою, це всі знають. Фото з сайту roverompolvovu.wordpress.com

Велосипед робить людину здоровішою, це всі знають. Фото з сайту roverompolvovu.wordpress.com


Несподівані відкриття, які зробите завдяки велосипеду


У людях, які їздять велосипедами, є щось особливе. Незалежно від того, спортсмени вони, туристи або звичайні любителі, виглядають роверисти так, начебто знають щось, невідоме простим смертним. Можливо, це відбувається тому, що вони почуваються дещо чужими в цьому світі, заточеними між пішоходами й автомобілістами? А може, на них так впливають несподівані відкриття, що вони здійснюють після придбання велосипеда?

- Велосипед це не просто засіб пересування – для багатьох він стає кращим другом, напарником по спорту або навіть релігією. Ви можете знайти  у двоколісному саме те, чого потребуєте.

- Автомобілі чадять, отруюють повітря і людей. Достатньо раз проїхатися велосипедом у одному потоці з ними, щоби назавжди усвідомити, яке вони зло.

- У світі повно цікавих місць, які стануть вам доступні. Пішоходи до них не можуть дістатися через відстань, а автомобілісти – через погані дороги чи їх відсутність.

- Велосипедний шолом це не смішно. Так, він виглядає як частина костюма інопланетянина, але це перестане вас хвилювати після першої ж небезпечної ситуації на дорозі.

- Ви познайомитеся з дворовими псами у всій окрузі, дуже швидко вивчите безпечні маршрути і способи виживання при атаці чотирилапих друзів. 

- Заїзд на 100, 200 або 300 кілометрів перестане сприйматися як щось фантастичне. Це просто питання часу і завзятості. Ніякого чаклунства!

- Ваша "п'ята точка" пройде ті ж стадії, що і пальці гітариста: через біль, мозолі і втрату чутливості до повної адаптації до велосипедного сідла.

- Виявляється, вагу можна втрачати не тільки на нудних тренажерах. Чарівно!

- Вивчите Правила дорожнього руху (якщо захочете вижити, звісно).

- Велосипедист усюди "своя" людина: у місті на вас дивитимуться як на просунутого модного чувака, що слідує останнім світовим трендам, а в селі вас теж сприймуть нормально, на відміну від "пузатих на джипах".

- Автомобіль – не найшвидший вид транспорту, особливо в міському середовищі. 

-  Велосипед робить людину здоровішою, це всі знають. Але коли відчуваєш на собі швидкість змін, це здається дивним відкриттям. 

- Збоку видається, що людина просто їде на велосипеді. Насправді ж вона літає! Не дуже високо, але досить швидко, аби захоплювало дух.

Велосипед це не просто засіб пересування – для багатьох він стає кращим другом. Фото з сайту dailymail.co.uk

Велосипед це не просто засіб пересування – для багатьох він стає кращим другом. Фото з сайту dailymail.co.uk

За матеріалами сайтів lvivpost.net та lifehacker.ru.

Львів у новинах:

Які вулиці у Львові знеструмлять у травні: доповнений список 

Відтепер міський бюджет буде під контролем львів’ян 

Мерія оприлюднила перелік нічних маршруток