Львів’яни хочуть, щоб замість  Копальні кави  на площі Ринок знову була стара книгарня

Львів’яни хочуть, щоб замість "Копальні кави" на площі Ринок знову була стара книгарня

фото: з сайту zik.ua

На Площі Ринок, 10, де зараз знаходиться знаменита "Копальня кави", і  де тепер завзято розважаються городяни і туристи, десятиліттями існувала не менш популярна стара книгарня. Спочатку вона належала товариству "Просвіта", а згодом сюди почали завозити ще й усіляку науково-технічну літературу. Львів’яни у соцмережах ратують  за відновлення книгарні  в історичному місці. Міська влада ж натомість запевняє, що не проти  цього – та все впирається в гроші,вірніше у їх відсутність,  пише zik.ua.

Книгарня у старовинному палаці Любомирських, що на пл. Ринок, 10, існувала за різних часів ще з 1906 року, відколи її вперше відкрило товариство "Просвіта".

Спочатку в приміщенні на першому поверсі працювала книгарня НТШ. Тут можна було знайти видання Наукового товариства ім. Т. Шевченка, наукову та популярну літературу, а також українську періодику.

Після Другої світової війни в приміщенні відкрилася книгарня №19 Облкниготоргу. З часом окреслилася спеціалізація книгарні – продаж науково-технічної літератури, що частково зберігалося до початку 2000-х років, йдеться на офіційному сайті проекту Центру міської історії Центрально-Східної Європи "Урбаністичні образи".


Була книгарня, а на її місці – стала кав’ярня

 


В першому десятилітті 2000-х років книгарня науково-технічної літератури на пл. Ринок, 10 припинила існування, поступившись місцем кав’ярні.

Після публікації в соцмережах фотографії старої книгарні багато львів’ян висловили бажання, аби її відновили. Люди зазначають, що пл. Ринок бракує книгарні. На думку львів’ян книжковий магазин на пл. Ринок – це символ міста, культури, освіченості населення. Відомий мистецтвознавець, художник-реставратор, іконописець Лев Скоп зізнався: "Ринок без книгарні – не ринок".

На площі Ринок, 10, згадують користувачі соцмереж, була хороша добірка й науково-технічної літератури. Крім того, жителі міста наголошують, що у центрі Львова кав’ярень і так дуже багато.

"Об’єм випитої кави у Львові значно перевищить скоро кількість завезеної кави до Львова. Натомість кількість втрачених пам’яток міста Лева, а з ними – неповторності обличчя древнього міста – збільшується в геометричній прогресії. За книгарнею шкодує багато львів’ян, і я в тому числі. Відстоювання подібного роду пам’яток нагадує голос волаючого в пустелі. В кого калитка набита більше купюрами, той правий", – написала користувачка у Facebook Вікторія Войтович.

Письменниця, перекладач, доцент Української академії друкарства, лауреат літературних премій імені Дмитра Нитченка та Ірини Вільде Оксана Думанська у коментарі  підкреслила, що ідея відновити книгарню в камениці на площі Ринок, 10 має сенс.


"Сюди їхали українці, щоб збагатити свою бібліотеку"

"По-перше, там був міський осередок "Просвіти" в 20-ті роки. Туди приходило багато цікавого люду – письменники, художники, вчені; там мав своє місце Іван Тиктор, найуспішніший видавець і вихованець комерційних курсів "Просвіти"; зрештою – сама камениця – пам’ятка архітектури", – заявила письменниця.

На її думку, там можна було б облаштувати книгарню в стилі ретро.

"Якщо є аптека-музей, то могла би бути і книгарня-музей… Хай би там переважали книги про наше місто, але щоб до них можна було доступитися і погортати, навіть посидіти з ними", – запропонувала Думанська.

Водночас вона зазначила, що книготоргівля зараз не в державних руках, а в приватних.

"Отже, треба знайти приватного підприємця, щоб узявся за відновлення. Хай би місто допомогло. Це може бути й спілка підприємців. У відновленні книгарні був би й певний символічний жест: не сподівайтеся позбутися книжок, як сказав Умберто Еко", – зазначила письменниця.

Пам’яткоохоронець, віце-президент національного комітету ІКОМОС (Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць) Адрій Салюк також погоджується, що відновлення книгарні там, де раніше вона існувала майже століття, хороша ідея.

"Будинок на пл. Ринок, 10 був центром українства ще за часів австрійського Львова, тобто ще наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. Там знаходилися всі українські установи, зокрема "Просвіта". Українська книгарня на першому поверсі була дуже знаковою і відомою. Туди українці завжди їхали, щоб збагатити свою бібліотеку саме українськими виданнями. Навіть у радянський період, коли це була книгарня наукової літератури, її знали багато людей. Саме туди йшли люди, щоб купувати книги", – підкреслив пам’яткоохоронець.

"Нам треба відновлювати у Львові наукову думку, книгарні. Книгарня в своєму історичному місці була б дуже доречною", – додав він.


"Книгарня не могла вижити"

У свою чергу начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко зазначила, що підтримує відновлення книгарні, однак зараз це неможливо, оскільки немає достатнього фінансування. Вона розповіла, що у 2000-х рр. книгарню і закрили через проблеми із грішми.

"Книгарня не могла вижити, тому частину своїх приміщень віддала в оренду фірмі, яка займалась продажем комп’ютерів. Вони (книгарня, – ред.) просто не змогли працювати, бо не було попиту і бажання у людей купувати книги. Вони мусили відмовитись від цих приміщень. Знайшлася фірма, яка взяла їх в оренду і зробила те, що зробила", – сказала Онищенко.

"Коли буде попит на книжки і книгарню в центрі міста, звичайно її треба буде відновлювати. Приміщення так, в оренді", – додала вона.

На думку Андрія Салюка, ініціатива щодо відновлення книгарні має йти і від громади, і від влади, і від наукового середовища. Він розповів, що це питання широко обговорюють серед науковців.

"Вони з сумом згадують, що ми втратили гарну наукову книгарню", – підкреслив він і додав, що одним із ініціаторів відновлення книгарні міг би бути і Музей етнографії.

"У цьому будинку колись був і музей. Думаю, що Львів дуже втратив через те, що у нас немає Музею меблів. Львів на цьому втрачає, але чи він здобуває, зробивши ще одну кав’ярню, не впевнений", – сказав Салюк.

Ще новини Львова:

"День Батяра" у Львові буде культурним і без пива (програма фестивалю) 

Як будували Львівську Оперу: історія та фоторепортаж

Львів приєднається до світового дня музики: як взяти участь