Олег Мицик, адвокат, тренер нових патрульних у Львові:
– Не можна розраховувати на те, що лише зміна назви правоохоронного органa та набір нових людей призведе до моментального ефекту. Злочинці, особливо ті, що вчиняють загально кримінальні злочини на вулиці чи квартирні крадіжки, реагуватимуть на появу нової поліції шляхом відмови від злочинної діяльності. Я читав новим правоохоронцям не зовсім важливий на перший погляд предмет “Партнерство поліції та суспільства”. Головний меседж: міліція і правоохоронці не розуміють, що вони найняті мною, вчора заплатив податки – нині вони працюють. Найперше пояснював курсантам? у чому обов’язок працівників правоохоронних органів. Вони не каральний орган, а навпаки, надають сервісні послуги, які ми замовили: безпеку, спокій, публічний порядок, а тому повинні товаришувати з людьми і допомагати їм. Пояснював причини недовіри суспільства до міліції у минулому, неправильну структуру попередніх правоохоронних органів та стиль роботи з громадянами. Адже доходило до того, що соціологічні опитування в Україні показували, що 60% громадян, коли бачили наряд міліції, то відчували не захист, а небезпеку. Тому теперішнім поліцейським варто шукати точки дотику до суспільства. Хочу зауважити, що усі з новобранців, окрім частини тих, що були у минулому працівниками міліції, слухали мої лекції з широко відкритими очима і декларували надзвичайне бажання працювати чесно, а найбільше турбувалися про те, щоб їм у керівники не призначили когось із числа тих, хто раніше працював у правоохоронних органах і був хабарником. З 30 людей у кожній групі на лекції було 5-6 тих, хто раніше мав досвід старої міліції і вони були класично заряджені негативом, оскільки занадто багато часу пробули у “системі”. Їх небагато, тому сподіваємося, що вони розчиняться. Взагалі вірогідність перебігання “тараканів зі старої квартири”, маю на увазі старих звичок у нову систему, дуже висока. Якщо відстане другий етап реформи в міліції (карного розшуку, чергових частин, слідства, кадрової системи) все це може закінчитись “пшиком”, оскільки висока вірогідність впливу негативних явищ на щойно набрані та незрілі кадри. І ще одне питання: наскільки їм дадуть працювати? Патрульні затримуватимуть правопорушників і приводять у ті райвідділи, де працюють старі міліціонери, де справу можуть вирішити у старий спосіб. Тоді вони не бачитимуть результатів своєї роботи і сенсу у ній, іншими словами, коли доставлять іншого правопорушника, то будуть бачити, як відпускають попереднього. Надзвичайно швидко зникне бажання працювати по-новому, і навпаки, буде багато “порадників”, як жити по-старому. Не варто категорично переймати від старої системи самого стилю роботи: відірваності від суспільства, орієнтованості на одні статистичні показники та ігнорування думки громади. А також забути про звичку застосовувати надмірну силу, про незаконні затримання та тортури, роботу на “власну кишеню”.
Ігор Лильо, історик, екскурсовод, львовознавець:
– Як на мене, є дві площини – фактична і психологічна. Люди позитивно сприйняли цю структуру, вони їй психологічно дали великий аванс довіри, фактичним підтвердженням того є навіть те, що до прикладу, одне із львівських кафе пропонує полісменам каву безкоштовно. З одного боку це стимул, та з іншого, певен, що полісмени розуміють, що це їх зобов’язує. Тож люди дали цей аванс, а от по його закінченню говоритимемо, чи справді стало безпечніше. Адже статистика, яка є зараз, вона нічого не дає. Ми повинні розуміти, що кількість бандитів різко збільшилась у зв’язку із тим, що відбувається в країні. Та я думаю, що поява нової поліції це загалом є позитивне явище. Та я точно знаю, що її ефективність – це як мінімум питання трьох місяців. Це той мінімум, який потрібно витерпіти перед тим, як робити якісь висновки. Наразі я не бачу категоричного ламання старої системи. Та все ж розумію, що до прикладу, неможливо замінити кримінальну міліцію, бо там фахівці формуються багато років. І кинути зараз туди тих дітей, це просто приректи себе на бандитизм і тих людей на смерть, тому я думаю, що є свої нюанси. Що стосується того, що зі старої системи не варто переймати, то, думаю, що в тому вигляді, в якому існувала міліція, вона не піддається реформуванню взагалі. Про це говорять і фахівці – опираюсь на їх думку. Та система, як ракова пухлина, …її видаляєш або не видаляєш. На жаль, у нас є структури, які просто не піддаються ніякій реформі, наприклад, такі як міністерство екології. Всі прекрасно розуміють що це таке, і що воно ніякої функції своєї ніколи не виконувало. Тож є в Україні такі структури, які фізично не мають права на існування. З іншого боку, люди, які у таких системах працюють, вони також абсолютно чітко розуміють, що відбувається і чому це так виглядає, тому вони будуть опиратися до останнього! Важливо зрозуміти, що та система має конкретні обличчя, вона має конкретні прізвища. От в нас часто кажуть: “A давайте почнемо з себе”. Це правильно кажуть, тільки дуже часто цю фразу говорять люди, які хочуть, щоби ми із себе почали, а вони будуть як є. Це така гра. Полісмени ж нині не у простих умовах працюють, певен, їм щодень потрібно консультації у психологів призначати. Бо вони щодень мають справу з чорнотою, з бомжам, алкоголіками, ґвалтівниками, бандитами. От уявіть собі, що ви кожен день цим займаєтесь, прийдіть додому… Напитися захочеться, кожен би захотів. Тому я би не був такий радикальний… у нас бува, пишуть, що той поліцейський такий, той такий…, правильно, нагляд має бути, але треба також враховувати складову психологічну. У мене таке відчуття, що у поліцію спеціально набрали людей без досвіду, певен це свідомо зроблено. Я це бачу у багатьох людей, мені зрозуміло чому. Тому, що у них відсутнє таке поняття, як негативна субординація, типу “ти начальнік, я дурак, я дурак – ти начальнік”, це позитив. Звичайно, субординація там є, але в них поки що відсутня необхідність плазувати, нести у дзьобику туди, наверх.
Олександр Марін, доцент кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка:
– Особисто я ще не мав нагоди відчути результати роботи нової поліції. Відгуки ж знайомих неоднозначні. Пороте маємо факт – вулицями Львова “курсують” симпатичні хлопці та дівчата у новенькій формі та серйозними обличчями. Ба більше, яким же було моє здивування, коли по тій вуличці, де мешкаю у смт Рудно, регулярно (!) проїжджає патрульна машина. До цього часу впродовж трьох років тільки один раз бачив нашого дільничного інспектора, який опитував мешканців району щодо крадіжок (до слова, за півроку – близько десяти будинків). Отже, надія є. Щодо негативів – всі вони, як на мене, пов’язані із недостатньою підготовкою поліцейських. Ситуація загалом зрозуміла: у конфлікті суспільної потреби та здорового глузду перемогла потреба. У Німеччині, до прикладу, патрульний поліцейськbй до виходу на вулиці міста готується півтора року. Однак не бачу перешкод для продовження навчання українських поліцейських у режимі підвищення кваліфікації. Сподіваюся, що все вийде.
Галина Гузьо, журналіст, промоменеджер:
– Найбільше мені подобається, що нову поліцію у Львові видно: і в центрі міста, і в найвіддаленіших його куточках. Про нову поліцію говорять всі – від малого до великого. А отже, принаймні на початок завдання-максимум виконане: про правоохоронців нового “фасону” містяни знають. Ба більше, напевно, кожен за останні два тижні уже бачив їх на власні очі. А отже, є надія, що знання про те, що за спокоєм у місті стежать по-новому, може попередити не один злочин і приборкати наміри не одного злочинця. Наразі зарано говорити про те, чи з появою нової поліції у Львові стало безпечніше. Зараз важливіше, як на мене, інше – львів’яни дають цим молодим, привабливим і, маю надію, таки таким, які мислять і працюють справді по-новому, великий кредит довіри. А це вже немало. Поживемо – побачимо, чи з таким авансом від суспільства механізм запрацює.
Дмитро Гудима, адвокат, доцент юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка, тренер нових патрульних у Львові:
– Безпечність міста не можна оцінити лише за тим, що містом почали їздити нові патрульні машини, а поліцейськими були набрані на роботу нові люди. Про те, чи стало місто безпечнішим, складно буде судити навіть після спливу одного чи кількох місяців з часу початку роботи патрульної поліції. І одна з причин для таких труднощів – це те, що рівень довіри до нових поліцейських у населення міста дуже високий. Мені достеменно відомо, що люди почали звертатися до патрульних з будь-яких (навіть дріб’язкових) проблем. Зростання кількості таких звернень ми не можемо вважати свідченням того, що місто стало менш безпечним, оскільки ще не так давно багато проблем були поза полем зору патрульних міліціонерів, до яких мешканці не мали особливого бажання звертатися. Основні заслуги нових поліцейських – десь у майбутньому, бо свій потенціал патрульна поліція поки лише розвиває. Зараз вони мають високий кредит довіри від населення, який не мають втратити за жодних обставин. Без довіри людей до суспільних інститутів розвиток будь-якого соціуму неможливий. Донедавна жодний орган державної влади не викликав особливої довіри населення. Після початку війни зросла довіри до армії. Пізніше кредит довіри отримала нова поліція. Далі черга за прокуратурою та судом. І впродовж усього часу реформ у державному секторі знайдеться ще не одна політична сила, яка чи то напередодні виборів, чи то у зв’язку з іншими подіями намагатиметься зневірити людей у тому, що зміни є, і ці зміни можуть характеризуватися новою якістю, незважаючи на всі негаразди, які прийшли в останні роки в українську хату. Помилок у роботі нових поліцейських буде більш ніж достатньо. Але ніхто не вміє все робити якісно з першого дня своєї роботи. Тому люди певний час повинні з розумінням ставитися до недоліків у роботі поліції, а “старі” міліціонери – сприяти поліцейським. Без допомоги міліції у багатьох питаннях патрульна поліція не зможе бути ефективною ще довго. Мабуть, аж до завершення формування Національної поліції України, до складу якої увійде не лише підрозділ патрулів. До цього часу патрульні повинні набратися досвіду роботи на вулицях міста, не забувати сумлінно виконувати свої обов’язки й особливо відповідально ставитися до ввіреного їм майна, зокрема, зброї та інших спеціальних засобів.
Андрій Великий, ведучий ранкового шоу “Все й одразу” радіо “Львівська хвиля”:
– З новою поліцією наразі особисто ще не зіштовхувався. Безумовно, коли ввечері перед вікнами мого будинку кілька разів проїжджає патруль, то, звісно, відчуваю себе безпечніше. Така ж картина і по районах. Працюю в прямому ефірі і дуже часто чую повідомлення – наші слухачі позитивно відгукуються про роботу поліцейських. Мовляв, вони дуже швидко приїжджають на ДТП. На днях був випадок: на вул. Дорошенка, біля пошти, сталася аварія. Приїхали копи і буквально за п’ять хвилин “розрулили” ситуацію. А люди, які були там і вийшли з трамвая, аплодували їм. Про це розповів наш слухач. Яка тут система спрацювала? Якщо є можливість забрати автомобілі з місця аварії, то вони його обмальовують крейдою і рух на вулиці відновлюють. Звісно, це ж величезний плюс порівнянні з тим, що раніше було. Звісно, бувають випадки, коли так зробити і не вдається. Традиційно під час такої ДТП рух призупиняють на дві години. Ті працівники міліції, що працювали у старій системі, дуже часто себе уявляли такими собі божками – божками на дорогах, божками на районі, в них доволі часто була присутня зверхність. Цього нашій новій поліції переймати від старої системи не треба. Не варто переймати такі звички, як наглість і корупція. Їм треба зберегти той імідж, що вони прийшли не наказувати, не карати, а допомогти.
Джерело: www.lvivpost.net
Львів у новинах:
У Львові рятувальники знімали підлітка з чотириметрового дерева (відео)
У Львові почав курсувати шкільний автобус з Майорівки на Сихів
Львівські поліціянти заопікувалися п'яною вагітною, що заснула на лавці (фото)