Невідомий Львів: чим дивували стародавні ярмарки на площі святого Юра

Новина - Дозвілля та їжа - Невідомий Львів: чим дивували стародавні ярмарки на площі святого Юра

Дозвілля та їжа

15 серпня 2016 12:53

Велика площа біля митрополичної Церкви Святого Юра від XVII до початку ХІХ століття мала назву площі Під Святим Юром. Приблизно до 1860 року тут відбувалися відомі далеко поза межами міста Святоюрські ярмарки, що мали велике значення для економічного розвитку Львова. Ярмарки починалися за два тижні перед святим Юром (23 квітня) і тривав два тижні по празнику.

Першу звістку про ярмарок знаємо в 1679 році. З краму, що тут продавався, згадуються глиняні горшки з Жовкви. Ставропігійське братство продавало під святим Юром свої образи. У XVIII столітті святоюрські ярмарки відбувалися два рази в році: на святого Юра й на Покрову. До найбільшого розквіту дійшли вони 1840—1850 рр.

Ярмарок мав дуже оригінальний вигляд. З однієї сторонистояли довгим рядом великі вози з бондарськими виробами. Далі великими кругами світив посуд: глиняний, кам'яний і фаянсовий. В сусідстві були харчівні "під сонцем" — на вогнищах, розпалених на повітрі, смажилася ковбаса, в горшках варилося м'ясо; гості дістали свої порції на глиняних мисочках із дерев'яними ложками, їли стоячки або присідали на піску, що вкривав цілу площу.

Невідомий Львів: чим дивували стародавні ярмарки на площі святого Юра фото

Далі стояли шатра з відпустовим крамом — хрестиками, медаликами, образками у рамах і без рам та з різними народними прикрасами, як стяжки, дзеркальця, ножики, дерев'яні ляльки та інше. На середині площі стояв ряд шатер під полотняним накриттям, прикрашених сосновою віхою з золоченими горіхами: тут грали музики, можна було дістати різного напитку й танцювати досхочу.

Навпроти цих шатер стояли шатра з медяниками різного кольору й смаку; вперше появилися прикрашені медяники у вигляді вусатих гусарів, дітей у повиттю,кошиків і сердець. Кожний батько мав собі за святий обов'язок привезти дитині з ярмарку такого "юрашка". По правій стороні площі, у вуличці, званій "товстою", продавали сало, збаразькі ковбаси й всяку вудженину; у другій вуличці "теплій", жиди продавали кожухи, шапки, опанчі, пояси.

Тут був торг найголосніший і найгарячіший. Гамір, курява і юрба на площі святого Юра були ознаками доброго ярмарку. На площу виходило пів-Львова, з'їздилися селяни й міщани з далеких сторін. Від 1849 року, коли у Львові появилася перша залізниця, почали з'їздитися на ярмарки купці з Праги, Берна й Відня з полотном, сукном, готовими убраннями тощо. Але близько 1860 року, з розвитком фабричного промислу й поширенням залазниць, ярмарки почали підупадати. Коло 1900 року перенесено їх на площу Бема (зараз Ярослава Мудрого), але на новому місці вони не дійшли до ніякого розвитку.
Наприкінці ХІХ століття за планами інспектора міських парків Арнольда Рерінга площу впорядковано, висаджено дерева та влаштовано міський сквер.

Невідомий Львів: чим дивували стародавні ярмарки на площі святого Юра фото 1