Куди зникає сміття у Львові: цікаві факти й пропозиції

Вже кілька років у Львові поблизу багатоквартирних будинків встановлені контейнери для різних видів сміття. Здавалось, люди мали би звикнути до того, що пластикові пляшки треба викидати окремо, а збирання склотари не є справою лише безхатченків. Втім, обізнаності в цій темі серед населення ще бракує. В рамках інформаційної кампанії на підтримку роздільного збору відходів у львівській Медіатеці відбулась зустріч, на якій львів'яни змогли дізнатись, куди зникає сміття зі Львова, і чи можливо дати друге життя тому, що викидають як непотріб.

***

Одна людина щороку продукує 350 кг сміття. Зі Львова на Грибовицьке сміттєзвалище вивозять приблизно тисячу тонн сміття на добу. В Україні 96% відходів не переробляється, а просто захоронюється – для прикладу, в Європі на переробку не потрапляє лише 20% сміття.

фото: Аве-Львів

Такі цифри наводять Юрій Демцьо з компанії "Аве-Львів", яка займається збором та вивезенням сміття, та Орест Фургала, який працював в цій компанії раніше.

"Багато хто з нас думає, що більшість відходів в Європі вже переробляється. Але це не так – дуже велика частина відходів там теж потрапляє на сміттєзвалище", – каже Юрій Демцьо.

Те, що в нас називається сміттєзвалищем, в Європі прийнято називати "полігон твердих побутових відходів". Це спеціальна ділянка, яка попередньо підготовлена до того, що туди потрапить сміття. Між землею і сміттям прокладається 7-8 шарів спеціального покриття, яке включає до себе дренаж. Таким чином відходи не потрапляють до ґрунту - це ключова відмінністю від подібних звалищ в Україні. Такий полігон, після наповнення, пізніше може бути накритий землею і перетворений на зелену ділянку.

Так виглядають європейські полігони для відходів (фото: Аве-Львів)

Зі Львова сміття вивозять на сміттєзвалище у Грибовичах, яке зараз переповнене. Добре було б його закрити, але оскільки альтернативи йому наразі немає, то відходи зі Львова продовжують возити у Грибовичі. За словами Юрія Демцьо, закрити звалище не можна, поки не буде знайдено інший спосіб позбуватись сміття. Виходом міг би стати сміттєпереробний завод. Зокрема й тому, що згідно чинного закону України "Про відходи", з 1 січня 2018 захоронення не перероблених відходів забороняється.

Грибовицьке сміттєзвалище

"Про сміттєпереробний завод я чую вже 5 років, скільки працюю в цій сфері – всі хочуть його будувати, але жодного проекту я не бачив", - каже Юрій Демцьо.

Більшість сміттєпереробних заводів у Європі працюють як сміттєспалювальні, розповідає колишній працівник компанії "Аве" Орест Фургала. Щоби завод не забруднював повітря, він має мати 12 рівнів захисту. Наприклад, подібний завод у Відні працює просто в центрі міста.

Перший сміттєспалювальний завод у Гамбурзі, 1895 р.

Будівництво такого заводу у Львові – питання далекої перспективи і великих грошей. За словами фахівців, сміттєспалювальний завод може обійтись щонайменше у 30 млн. євро.

"Після того, як завод почне роботу, щоденно він потребуватиме додаткових коштів. Ці витрати можуть покриватись з місцевого бюджету, державного чи за рахунок мешканців. Наприклад, середня цифра вартості вивезення відходів в Австрії становить 30 євро з родини за місяць. В цю ціну закладено і переробку відходів", - наводить приклад європейського досвіду Орест Фургала.

"Не знаю, чи нас чекає колись сміттєпереробний завод. Бо ціна на вивезення сміття має бути разів в 10 вищою, щоб інвестор прийшов і сказав, що йому вигідно працювати", - вважає Юрій Демцьо.

* * *

Зараз у Львові використовується 4 види контейнерів: для скла, паперу, пластикових пляшок та для загальних побутових відходів. Сміття, що потрапляє до загального контейнеру, відвозиться на звалище. Відходи, які викидають роздільно, збирають, сортують, перероблюють і згодом утилізують.

В 2010 році, відповідно до програми поводження з відходами, у Львові було прийнято рішення, що всі перевізники, які займаються сміттям, мають встановити контейнери для роздільного збору. Додатково було прийнято рішення зайнятись інформаційною кампанією – на майданчиках, де встановлені контейнери, розмістили інформаційні стенди, де було вказано, які відходи можуть бути передані на вторинну обробку.

У Львові встановлені майданчики з контейнерами для роздільного збору відходів
(фото: ZAXID.NET)

Але, як розповідає Юрій Демцьо, після встановлення контейнерів для роздільного збору, його компанія зіштовхнулась з кількома проблемами. По-перше, це безхатченки. Контейнери, де окремо зібрані скляні пляшки чи папір, стали зручним місцем для швидкого збору вторинної сировини, яку безхатченки здають до пунктів прийому.

"Ми розраховуємо, що через тиждень-два відходи в контейнері мають накопичитись, приїжджаємо – а там лишилось саме сміття, бо все найкраще вже звідти забрали", - каже Юрій Демцьо.

З цією проблемою намагались боротись різними шляхами. Спочатку закривали контейнери на велосипедні замки. Та з’ясувалось, що їх легко зламати. За 1,5 місяці від 750 замків, які встановила компанія "Аве-Львів" на свої контейнери, неушкодженими залишилось не більше 10%. Тоді пішли іншим шляхом: встановили потаємний замок на кришки. Але це теж не допомогло – кришки виламали, а контейнери зламали.

"Місяць тому ми просто почали заварювати контейнери. Тепер, перед тим, як машина має забрати вторсировину, до контейнерів приходить господарський відділ, з дрелькою і генератором, розсвердлює – ми забираємо, а вони потім закривають. Це займає час і кошти, але є хоч якийсь результат", - розповідає Юрій Демцьо.

* * *

Часом програма сортування сміття, яка діє у Львові зараз, викликає скепсис – мовляв, яка різниця, до якого контейнеру що кидати, якщо сміттєзбиральна машина все одно скидає сміття з роздільного контейнеру до однієї купи? Юрій Демцьо пояснює це так: сміття з роздільного контейнеру потрапляє до загальної купи саме тому, що люди викидають його, не звертаючи уваги на контейнер. Тому там, де мали би бути лише скляні пляшки, які можна здати на переробку, опиняється різний непотріб (щонайменше 20-30% від вмісту контейнеру можуть становити побутові відходи). Для того, щоб розділити відходи, їх відвозять на сміттєсортувальні заводи.

Реальний вміст контейнера для паперових відходів (фото: Аве-Львів)

За даними компанії "Аве-Львів", цього року влітку вони щомісяця вивозили зі Львова 33 тони пластикових пляшок, які згодом потрапляють на переробку. Деякі види відходів, зокрема упаковки "тетра-пак" (упаковки з-під молока або соку) чи картонні лотки з-під яєць, наразі приймають на переробку не всюди. За словами Юрія Демцьо, ще не всі технології переробки сировини, які існують в Європі, працюють в Україні.

"Зараз у нас немає можливості переробляти упаковки від "тетра-паку". Є завод в Харкові, але наразі ще не налагоджена співпраця з ним", - каже Юрій Демцьо.

Окрім беззаперечної екологічної вигоди, сортування сміття має й економічну користь. Як це працює: машина збирає сміття з території ЛКП. Потім його зважують і вивозять на сміттєзвалище. Оплата цієї послуги нараховується в залежності від ваги. За словами Юрія Демцьо, за відходи, вивезені з контейнерів для роздільного збору, мешканці не сплачують.

"Є два майданчики: з загальними контейнерами та роздільними. Та сировина, яка вивозиться з майданчика для роздільного збору – ви за неї не платите. Вона йде як полегшення для мешканців. Чим більше сортуватиметься сміття, тим менше навантаження йде на загальні контейнери", - каже Юрій Демцьо.

Представник компанії "Аве-Львів" стверджує, що в Україні вторинна сировина не приносить прибутку - ця робота є дотаційною. Втім, є зареєстрований законопроект, який передбачатиме, що цю дотаційну підтримку мають надавати виробники, які мають платити за утилізацію відходів.

* * *

В Європі наступним етапом після збору відходів стають "ресайклінг хаби", або центри вторинних ресурсів, куди можна самостійно приїхати і привезти ті відходи, які не можна лишити в контейнерах біля будинку. Часто в такому хабі також збирають речі, які ще цілком придатні до вжитку.

Є два шляхи повторного використання матеріалів: ресайклінг та апсайклінг. Ресайклінг передбачає, що матеріал спочатку перетворюється на сировину, з якої потім виготовляють інші речі (наприклад, переплавлення використаних пластикових пляшок у нові пластикові пляшки). Апсайклінг – це використання речей, які вже були у вжитку, з новою метою (цим переважно займаються дизайнери).

Глянцеві журнали не підлягають повторній переробці, зате з них можна робити аксесуари
(фото: Global Shapers Lviv Hub)

У канадському місті Ванкувер дороги покривають асфальтом, в який додають 20% пластику – це робить його дешевшим. Голландці зараз розроблять технологію з виробництва дорожнього покриття повністю зі сміття, яке виловлюють в океані. З решток будівельних відходів, таких як бита цегла чи фаянс, виробляють покриття для підлоги чи столів. Пластикові відходи можуть зокрема використовуватись для виробництва спеціальних плит для "зеленого паркінгу". Не кажучи вже про те, що більшість матеріалів, які можуть піддаватись повторній переробці, активно використовують митці для створення арт-об’єктів.

У Нідерландах планують робити дороги з пластику

У Львові минулого року стартував аналогічний проект Zelenew. Її засновник, дизайнер Іван Нестеренко, розповідає, що основою проекту є спеціальна установка, яка переробляє пластик і, за принципом 3-D принтера, виробляє з нього нові речі. Це можуть бути світильники, пластикові контейнери, покриття для поверхонь, елементи декору тощо.

На підтримку проекту була запущена краудфандингова кампанія на "Спільнокошті". Творцям Zelenew вдалось зібрати 84 тисячі гривень.

Шлях пластикових відходів: візуалізація роботи Zelenew (джерело: Inspired)

"Одна майстерня, де працюватиме дві людини може переробити близько 15 тонн пластику за рік.  Це небагато. Ми часто чуємо від скептиків, що це мізер порівняно з існуючими об’ємами сміття. Але у нашому випадку не стоїть задача переробити якнайбільше пластикових виробів. Наша задача полягає у тому, навчитися переробляли те, що вважалося сміттям, з максимальною користю", - каже Іван Нестеренко в інтерв'ю виданню Сода.

Джерело: zaxid.net. 

Львів у новинах:

Бюджетний Львів за 3 дні: як подивитись місто і не витратити купу грошей

"Гарячий" грудень у Львові: Скрябін, 5`nizza, Jazz Bez та багато іншого

ТОП-10 ресторанів, які полюбляють самі львів’яни