Масляна-2016: прикмети, традиції, звичаї

Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Справжня забава, яка зберігла свої традиції в наші дні з язичницької культури. Цей смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. Сьогодні Масляна є одним з церковних свят і називається ще Мясопустним або Сирним тижнем.

Назва свята "Масляна" пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.

---

Кожний день святкового тижня має свої традиції:

---

Понеділок – "Зустріч". В цей день люди обов’язково відвідували своїх рідних і намічали план святкування Масляного тижня. І, звичайно ж, у кожному будинку починали пекти млинці.

Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині і передавалися через покоління. У кожної газдині були свої фірмові інгредієнти, але в основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна. У тісто додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз або картоплю. Причому найперший спечений млинець потрібно було віддати жебракам. 

І найголовніше – в цей день робили опудало – Масницю чи Масляну. 

Вівторок – "загравання". У цей день з самого світанку опудало Масниці вивозилося в самий центр села і навколо нього до самого вечора проходили танці, народні гуляння та різноманітні розваги. Літні люди цей день зазвичай сиділи за столом і співали веселі пісні, а їх онуки влаштовували для них веселі домашні вистави. 

Середа – "Лакомка". У цей день можна було з’їсти стільки, скільки могла дозволити тобі твої душа і тіло. На кожній сільській площі проводилися всілякі ярмарки та гуляння, і кожна сім’я в цей день зобов’язана була накрити стіл із млинцями і всілякими ласощами. 

Четвер – "Перелом". Найулюбленішим розвагою цього дня було підпалювання коліс воза і спуск її з гори. Так само по селу на спеціальних санях возили мужика – жартівника, а позаду воза був прикріплений запалене колесо. А слідом за цими саньми йшов весь сільський народ, який співав, танцював і влаштовував всілякі розіграші, жарти і примовки. Неодмінним атрибутом Масляної був живий ведмідь, якого закували в ланцюги і водили по всьому селу на потіху народу. 

П’ятниця – "Тещин вечерок". В цей день всі зяті просто зобов’язані були відвідати своїх улюблених тещенек і покуштувати в них всілякі частування. Якщо зять не відвідав свою тещу, це вважалося верхом неповаги і іноді призводило навіть до розлучення подружньої пари. 

Субота – "посиденьки зовиці". У цей день невістка запрошувала до себе в гості всіх сестер чоловіка. Якщо сестри були незаміжні, то на ці посиденьки запрошувалися і подруги невістки. Але якщо зовиці були заміжні, то посиденьки проходили за участю практично всіх їхніх родичів. А після того, як все частування було з’їдено, невістка зобов’язана була на санях розвести всіх своїх родичів по домівках. 

Неділя – "прощений день". У цей день кожна людина просто зобов’язана була попросити прощення у всіх оточуючих. "Прости мене, будь ласка!" І відповідь "Бог тебе простить!" - це найтрадиційніші слова в цей день.

Ближче до вечора розпалювалося велике багаття, на якому згоряло солом'яне опудало зими, що йде; до цього його весь день возили по вулицях. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його. Навколо вогнищ водились веселі хороводи з піснями і танцями.

---

Розваги

---

У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.

Іншою поширеною розвагою було катання на санках з гір. Веселі спуски з поворотами і падіннями користувалися великою популярністю у молоді.

Діти та підлітки щодуху каталися на прикрашених гойдалках. Було прийнято влаштовувати цікаві та веселі ігри. У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб після Великодня зіграти весілля.

Якщо на Масляну ще лежав сніг, на гуляннях будувалися снігові містечка або фортеці. Потім різні групи учасників намагалися штурмом взяти сніжне укріплення супротивників. Цей процес супроводжувався веселоюгрою в сніжки.

---

Прикмети 

---

Багато прикмет на Масляну пов'язані саме  з розвагами. У свято катаються на гойдалці, і чим далі злетиш, тим щасливішим будеш. З'їжджали з гірок, помічали наскільки далеко прокатишься: якщо далі ніж сусід, то і врожай більше буде, ніж у нього.

По погоді свято судили про майбутнє літо. Якщо на масляну холодно, літо буде теплим і не посушливим, а якщо йде дощ, то восени буде багато грибів.

І найголовніша прикмета: якщо на Масляну не повеселишся як слід, весь рік будеш сумувати. Тому проведіть свято в гарному настрої, і удача вам посміхнеться!

За матеріалами: vv-hotel.com, verano.rv.ua, ukr.media. 

Читайте також: 

Гарячий березень: головні фестивалі та концерти місяця у Львові

ТОП -10 концептуальних закладів Львова для тих, кого не здивуєш "Криївкою"

Штрудель, сирник, ковбаски: що і де варто спробувати у Львові

Цвібак, флячки та андрути: де у Львові спробувати справжню галицьку кухню