Маст сі: ТОП - 20 головних пам'яток Львова

Маст сі: ТОП - 20 головних пам'яток Львова - фото

VG Львів склав добірку пам’яток для туристів, які не мають багато часу на грунтовні екскурсії. Ці 20 архітектурних перлин допоможуть скласти перше враження про наше старовинне і величне місто. 

Не забудьте підписатися на канал Lviv.vgorode.ua в Telegram.

Читайте також: Весь Львів: гід туриста

 


Проспект Свободи

Центральна вулиця Львова - місце, повз яке пройти просто неможливо. Тут розташована одна з головних визначних пам`яток України – Львівський оперний театр - величний шедевр архітектури в стилі віденського псевдоренесансу, який сьогодні зображений на українських купюрах номіналом 20 грн. У туристів мода – фотографуватися на фоні театру та фонтану перед ним з двадцяткою у руках, вибираючи такий ракурс, щоб було видно обидві будівлі: і на купюрі, і в оригіналі. З південного боку 350-метровий проспект Свободи обмежений площею Міцкевича – тут же розташований оригінальний пам`ятник цьому поетові. Поруч знаходиться фонтан зі скульптурою Божої Матері. Тут багато красивих старовинних будівель-кам`яниць у різних архітектурних стилях, з багатою обробкою. При цьому проспект виглядає гармонійно. Ще одна цікавинка проспекту -  так звана "стометрівка" – пішохідна зона поряд з пам`ятником Шевченку. Пенсіонери тут грають у карти, модниці демонструють свої наряди, також це місце організації різдвяних і великодніх ярмарків.

Проспект Свободи багато разів перейменовували. Так, з кінця 18 століття він називався Нижні Вали, так як тут були оборонні укріплення. Потім вали розібрали, а вулицю перейменовували кілька разів: вона була і Гетьманською, і вулицею Легіонів при поляках, і вулицею 1 травня за радянської влади. У роки Другої світової війни німецькі окупанти перейменували місце посеред проспекту в площу Гітлера. Незабаром після перемоги влада рад не придумала нічого кращого, як дати проспекту ім`я Леніна. Нинішню, вистраждану, назву проспект отримав у 1990 році.

Читайте також: Від "Пінгвіну" до "Панорами": огляд закладів на проспекті Свободи у Львові


Площа Ринок

фото:www.touristinfo.lviv.ua

Площа Ринок – центр політичного, громадського, культурного і торгового життя міста протягом 500 років, серце Львова, історичний початок європеїзації України.

Читайте також: Серце Львова: цікаві факти про Площу Ринок (фото, відео)

Саме тут, у долині ріки Полтви в середині ХІV століття німецькі колоністи за дорученням короля Казимира ІІІ започаткували класичне європейське місто з класичною ринковою площею. Польський король зводив місто за найдосконалішими тогочасними будівельними технологіями, він запросив для цієї мети ремісників та будівельників з Німеччини. У наступні століття архітектурну досконалість Ринку доповнювали італійські та австрійські архітектори.


Міська ратуша

Фото взято з сайту uatravel.org

З ратуші. Фото взято з сайту erka.kpumuk.info

У Львівській міській ратуші, досі перебуває міська рада Львова, але, можливо, піднятися на самий верх ратуші і оглянути Львів з висоти.


Львівський оперний театр

фото:lviv.nezabarom.ua

Львівський Оперний театр – архітектурна перлина Львова у стилі неоренесансу (1901 рік), один з найгарніших театрів Європи.

Збудований на початку минулого століття за проектом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського Великий театр у Львові порівнювали з Паризькою та Віденською оперою. Стоячи перед величним фасадом цієї фантастичної споруди відчуваєш всепоглинаючу потугу мистецтва, його вічність у контрасті зі швидкоплинністю людського життя. Це споруда, у якій можна знайти різні архітектурні стилі європейських країн, втілені з пишномовною імпозантністю.


Палац Потоцьких

 

Палац графів Потоцьких – велична будівля у стилі французького неоренесансу кінця XIX століття.

фото:we.org.ua

За огорожею з орнаментальною металевою брамою бачимо величну і водночас витончену споруду. Імпозантний палац прикрашений рельєфами, ліпниною, настінним живописом і вітражами. Палац Потоцьких – яскравий зразок архiтектури зрiлого iсторизму, одна з найцiкавiших архiтектурних пам’яток Львова. Запроектував його французький архiтектор Луї д'Оверню на замовлення намiсника королiвства Галичини і Лодомерiї графа Альфреда II Юзефа Потоцького (1817-1889). Будівництво тривало від 1888 до 1890 року пiд наглядом та деякою коректурою львівського архiтектора Юліана Цибульського. 


                     Вірменська вулиця


фото:vk.com/wall-56021449

Одна з найстаріших громад Львова – вірменська – віками створювала у місті осередок свого національного життя з унікальною архітектурою і неповторним духом.

Одна з найстаріших громад Львова – вірменська – віками створювала у місті осередок свого національного життя з унікальною архітектурою і неповторним духом найдревнішої східної християнської культури.

Вірмени, вигнані з батьківщини монголо-татарською навалою середини XIII століття і позбавлені державності, знайшли гостинний прихисток на галицькій землі.


Каплиця Боїмів

фото:commons.wikimedia.org

Каплиця Боїмів – славнозвісна пам’ятка пізнього ренесансу, яка не має аналогів не лише в Україні, але й у європейській архітектурі.

Ця унікальна пам’ятка є окрасою Катедральної площі, з цього провулка відкривається один з найкращих краєвидів Львова на Площу Ринок і міську Ратушу. Львівський купець родом з Угорщини Георгій Боїм розбагатів на торгівлі вином та отримавши громадянство Львова разом з посадою бургомістра вирішив збудувати родинну каплицю небаченої краси. Будівлю звели за проектом вроцлавського будівничого Андрія Бемера і освятили 1615 року.


Домініканський собор

Домініканський собор велична архітектурна пам’ятка пізнього бароко з оригінальним скульптурним оздобленням.

фото:www.vtrsoft.lviv.ua

Монастир домініканів на цьому місці заснували ще у XIII столітті на прохання дружини українського князя Лева Даниловича, угорської принцеси Констанції, яка була католичкою і на чужині тужила за своєю вірою. Від XV і до середини XVIII століття тут стояв костел, збудований у готичному стилі.


Бернардинський собор

фото:sightseen.turistua.com

Монастир - пам’ятка ренесансу, маньєризму і бароко 1600-1630 років – цілісний середньовічний монастирський комплекс з фортифікаційними укріпленнями.

Пройшовши з боку площі Митної через фортифікаційну браму монастиря – Глинянську вежу нечутними кроками (бо йтимете  унікальною дерев’яною бруківкою), ви потрапляєте на монастирське подвір’я, де кожен з багатьох його закутків дихає старовиною. Все тут завмерло так, ніби й не було останніх чотирьохсот років світової історії.   


Італійське подвір’я

zaraz.lviv.ua

Палац Корнякта – надзвичайно цінна ренесансна пам’ятка 1580 року, палац найбагатшого львів’янина за всю історію міста купця Костянтина Корнякта.

Грек за походженням, з острова Крит, Костянтин Корнякт, котрий замешкав у Львові в XVI столітті і контролював торгівлю вином на всьому Чорномор’ї, був меценатом, досвідченим і мудрим чоловіком, знав багато східних мов. Завдяки Корнякту ми тепер насолоджуємось чудовими архітектурними пам’ятками Львова епохи Ренесансу. Цю кам’яницю збудував для нього на місці колишніх двох італійський архітектор Петро Барбон.


Парк "Високий замок"

фото: vandrouka.by, photo-find.ru

Високий Замок – старий тінистий парк на горі, що височить над містом з руїнами старовинного замку і оглядовим майданчиком з краєвидами, від яких захоплює дух.


Латинський кафедральний собор

Архикафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії, або Латинський кафедральний собор, або Катедра – католицька базиліка, головний храм Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви. Чи не єдина пам’ятка готичного Львова, яка збереглася після пожежі 1527 року. Цей храм будували майже 150 років, починаючи з середини XIV ст. Будівництво великої споруди йшло повільно і з великими перервами. 

Родзинкою високо шанованого серед вірян кафедрального храму є вісім каплиць, що дійшли до наших днів, якими раніше був обплетений зовнішній і внутрішній периметр будівлі та частиною знесених, частково перебудованих в 1760-х за розпорядженням архієпископа Ієроніма Сіраковского: Кампіанів (1584), Святого Антонія, Святих Дарів (1587), Святого Казимира (1440), Святого Йосифа (1615), Христа Милосердного (1493), Матері Божої Ченстоховської, Христа Розпятого (1769).

І тепер уже невід’ємною частинкою Латинського, що зберігає пам’ять про трагічні для Львова дні, стали гарматні ядра з написами “З турецької облоги”, що нагадують про бойові події 1867-го, і “З російською облоги” під час українсько-польської війни 1919 року.

Адреса: пл. Катедральна, 1


Будинок вчених

Фото взято з сайту https://vidia.org/

Фото взято з сайту https://www.tourlviv.com/


Будинок вчених (колишнє дворянське казино, графське казино, народне казино, казино Герхарда) – пам’ятник архітектури. Знаходиться в центральній частині міста, на вулиці Листопадового Чину, 6.
Імпозантне рішення фасадів будівлі, вишукана елегантність інтер’єрів поєднуються в будівлі із сміливою конструкцією майстерно врізаної сходової галереї вестибюлю.
Інтер’єри будівлі часто використовувалися для кінозйомок, в тому числі для фільму "Д’Артаньян і три мушкетери".


Вірменський Собор

Фото взято з сайту https://find-way.com.ua/

Фото взято з сайту www.panoramio.com

Ансамбль вірменської церкви розташований на території історичного центру, в тій його частині, де оселялися вірмени. Собор є архітектурним центром комплексу, навколо якого групуються інші споруди, утворюючи три невеликих замкнутих дворика.
Будівництво собору розпочалося в 1363 році. Одна з найдавніших пам’яток Львова, побудована архітектором Дорінгом.
Стіни собору розписані унікальними стародавніми фресками і інкрустовані жовтим металом (бронза або золото). У дворі можна побачити могильні плити 600 річної давності.


Музей зброї, міський арсенал

Фото: vidpystka.com.ua

Страшна думка, яка відвідує під час екскурсії по музею, скільки ж крові на цих мечах, шаблях і алебардах, скільки життів вони перервали і скалічили.
Експозиція велика, представлено безліч зброї різних епох і народів. Найбільше дивують мечі, деякі дворучні, більше мого зросту, як з ним управлятися я не уявляю.


Успенська церква

Успенська (Волоська) (Ставропігійна Церква Успіння Пресвятої Богородиці) — храм, збудований у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина, за участю Войцеха Капіноса і Амвросія Прихильного, на замовлення Львівського братства. Сьогодні знаходиться під юрисдикцією Української автокефальної православної церкви.

Спорудження цього величного комплексу тривало впродовж 1591 – 1629 років та здійснювалося на замовлення одного з найбільш давніх осередків освіти та культури в Україні – Львівського Ставропігійського братства. Проект Успенської церкви у Львові здійснив відомий архітектор того часу – Павло Римлянин. До зведення храму також долучилися Войцех Капинос та Амвросій Прихильний.

Успенська церква, яка збереглася до наших днів, зведена у архітектурному стилі італійського ренесансу в поєднанні з власне українським зодчеством. Ренесансний стиль підкреслює тип тринавної базиліки, а українські архітектурні тенденції виявляють традиційні куполи святині.

У церкві знаходиться зображення російського двоглавого орла, оскільки жертводавцем на потреби церкви був претендент на російський трон Лжедмітрій. Інтер’єр Успенської церкви прикрашений живописом XVII—XVIII століть, тут знаходиться іконостас 1773 роки, на вікнах — вітражі П. Холодного (1920-і і 1930-і). Каплиця Трьох Святителів, сполучена з Успенською церквою в середині XIX століття.

Адреса: вул. Руська, 7 (вул. Підвальна, 9).


Костел Святих  Ольги і Єлизавети

Фото взято з сайтуtour-collection.com.ua

Церква святих Ольги і Єлизавети – шедевр львівської неоготичної архітектури. Храм зводили на початку ХХ ст.: у 1903 році цісар Австро-Угорщини Франц Йосиф І під час відвідин Львова символічно заклав перший камінь під будівництво святині і вже у 1911 році відбулося його урочисте відкриття. Спочатку це був римо-католицький костел Святої Єлизавети (Ельжбети), названої на честь дружини Франца Йосифа – Єлизавети (Сісі) Баварської. Потрібно віддати належну шану архітекторові споруди – Теодору-Мар’яну Тальовському. Також храм прикрашають витвори відомого скульптора Петра Войтовича, зокрема скульптурна композиція "Розп’яття" на фасаді святині.

Костел Святої Єлизавети також вважався храмом залізничників, оскільки розташований недалеко від залізничного вокзалу, відтак кожен, хто, від’їжджаючи, прощався зі Львовом, міг ще деякий час споглядати за стрімкими гостроверхими вежами цього прекрасного костелу.

Однак, на жаль, у роки радянської влади храм перебував у занедбаному стані, його будівлю використовували як складське приміщення. І тільки зі здобуттям Україною незалежності у 1991 році храм знову відновили, передавши греко-католицькій громаді.

Сучасна назва святині – це церква святих Ольги і Єлизавети. Цей храм по сьогоднішній день є одним з найулюбленіших місць вірян і туристів.

Оглядовий майданчик на вежі відкритий щодня: будні з 12.00-17.30, субота та неділя з 15.00-19.00. Щоб потрапити наверх, потрібно звертатися до чергових.

Адреса: площа Кропивницького, 1


Собор Святого Юра

Фото взято з сайту lvov.ws

Собор Святого Юра, розташований на площі з ідентичною назвою, - одна з перлин архітектури львівського пізнього бароко. Це - головна святиня Греко-Католицької церкви. Будівництво собору за проектом Бернарда Меретина тривало з 1744 по 1764 рік. Завершив будівництво Себастьян Фесінгер.

Собор розташований на пагорбі, що дозволяє побачити його золотий купол з багатьох куточків львівського передмістя. В архітектурний ансамбль входять митрополичі палати, дзвіниця, будинки капітулу,  собор з трьох сторін і ворота, прикрашені скульптурами святих. До самого храму можна потрапити по сходах, прикрашених балюстрадою і скульптурами, а також численними ліхтарями. На головному фасаді встановлено скульптури св. Афанасія і Лева роботи скульптора Іоанна Пінзеля. Вгорі, на аттику, розташована скульптурна група роботи того ж автора - "Юрій Змієборець".

Внутрішнє оформлення храму приваблює своєю пишністю і красою. Царські і дияконські врата у вівтарній частині виконані С.Фессінгером в 1768 році. У храмі  є дві чудотворні ікони - ікона Теребовельської Богородиці ХVII ст. і ікона Києво-Печерської Божої Матері ХVII ст.

У соборі знаходяться крипти-усипальниці, де поховані видатні діячі української церкви: кардинал Сильвестр Сембратович, митрополити Андрей Шептицький, Володимир Стернюк, кардинали УГКЦ Йосип Сліпий, Мирослав - Іван Любачівський. В усипальниці також поховані останки галицького князя Ярослава Осмомисла, який жив у ХІІ столітті.

У 90-х роках ХХ століття собор був повернутий вірянам.  У 2001 році, під час свого візиту на Україну, Папа Іван Павло II жив у митрополичому палаці собору Святого Юра

Адреса: площа Святого Юра,5.


Шевченківський Гай

Фото взято з сайту globalinfo.ua

Музей народної архітектури та побуту під відкритим небом"Шевченківський гай" - це місце в якому можна поринути в побут і культуру нашої країни 18-19 століть. 

"Шевченківський гай" був відкритий в 1971 році в місцевості, яка називається Кайзервальд, на території львівського ландшафтного парку "Знесіння". Тут під відкритим небом, на площі 60 га відвідувачам представлено унікальні експозиції музею: 124 пам'ятника західноукраїнської архітектури, об'єднаних в 54 садиби, а також 6 церков. Будівлі територіально розділені на тематичні групи. Музей знайомить з архітектурними традиціями Гуцульщини, Лемківщини, Бойківщини, Буковини, Поділля, Полісся, Волині та ін. Причому пам'ятники архітектури львівського музею в прямому сенсі слова справжнісінькі, оригінальні. Їх привезли з різних місць Західної України в розібраному, аж до фундаменту, вигляді, а потім вони були згруповані за етнографічним ознакою і розміщені на території музею. У числі найбільш старовинних будівель - хата 1749 року, привезена зі Славського району; Миколаївська церква 1763 року з села Кривки Турківського району Львівської області; маслоробна фабрика 1811; хата 1812 з села Либохора Турківського району та ін. У Львівському музеї народної архітектури та побуту відвідувач може побачити лісопилку, кузню, вітряну та водяний млин, сільську школу 1880 року, привезену із села Бусовисько Старосамбірського району Львівської області. 

Будівлі на території "Шевченківського гаю" вражають не тільки своїм зовнішнім виглядом, але і унікальністю внутрішнього оздоблення. Ретельно, до найдрібніших деталей, відтворений інтер'єр кожної хати, церкви, майстерень і господарських будівель. В хатах можна побачити дерев'яні лавки, столи та іншу нехитру меблі, піч, ікони на стінах, хатнє начиння (дерев'яні відра, глиняні глечики, плетені кошики і т.д.), прядки, хустки, рушники, сорочки-вишиванки та ін. В маслоробному цеху збереглося два преса для виробництва масла. Якщо ви заглянете в школу, перед вами постане інтер'єр сільського класу ХІХ століття зі спеціальною партою для недбайливих учнів, яких викладач карав різками. Тут же, при школі, перебувала кімната вчителя з великою кількістю книг. Загальна кількість предметів домашнього ужитку та народної творчості, експонованих у Музеї народної архітектури та побуту у Львові, значна - близько двадцяти тисяч! 

Городяни розповіли про цікаві місця у Львові, які мало хто знає

Особливої уваги заслуговують культові споруди на території "Шевченківського гаю": буковинська Троїцька церква, бойківська церква з села Тисовець, Параскевська церква, лемківська церква Святих Володимира і Ольги. Справжньою окрасою Музею народної архітектури та побуту у Львові є Миколаївська церква, пам'ятка українського зодчества 1763 і шедевр сакрального мистецтва, включений в етнографічну групу "Бойківщина". З 2004 року вона внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Миколаївська церква відрізняється від традиційних українських храмів. У плані будівля має три підстави квадратної форми. Храм незвичайний завдяки багатоступінчастої, багатоярусної даху з гострими шпилями, які вінчають три вежі-купола. Мимоволі виникає асоціація з китайськими пагодами. 

Одна з особливостей Музею народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" є те, що тут в точності відтворені не тільки екстер'єр та інтер'єр хат і культових споруд українців, дерев'яні містки, колодязі, клуні, стайні, тини і т.д., але й неповторна природа українських Карпат (горбистий рельєф місцевості, рослинність, властива Карпатам). Це надає музейним експозиціям неповторний колорит, дозволяє не просто доторкнутися до історії, а повністю зануритися в неї, немов у машині часу перенестися в минуле і на власні очі побачити, як жили бойки, лемки, гуцули та інші народності, що населяли Карпати. 

Музей народної архітектури та побуту у Львові відкритий цілий рік. Тут цікаво побувати і дітям, і дорослим. До того ж тут регулярно проводяться фестивалі, народні свята і гуляння (Різдво, великодня гаївка, свято матері, свято хліба, ярмарок ремесел та ін.), На яких збирається величезна кількість відвідувачів. 

Завдяки своїй унікальності музей "Шевченківський гай" є одним з найвідоміших музеїв Львова не тільки в Україні але і далеко за її межами.

Адреса:вул. Чернеча Гора,1


Стрийський парк

Півтора століття тому на місці Стрийського парку була львівська околиця з піщаними дюнами і крутими ярами. А вже з 1879 року перед жителями міста постав славетний парк в усій своїй красі.

 Закладений він на колишньому Стрийському цвинтарі, від якого не залишилось і сліду. Саме з того часу у Стрийському парку почали проводитися ярмарки, котрі були відомі далеко за межами Львова та України.

Читайте детальніше: Гід по Стрийському парку: тінисті алеї, лебеді та кольоровий фонтан

Однією з них  була Вистава Крайова - один із найграндіозніших ярмарків в історії Східної Європи. Тут розміщувалося понад сто павільйонів, в яких демонструвалися промислові, культурні й цивілізаційні здобутки Австро-Угорської імперії. Саме з відкриттям у 1894 році Вистави Крайової пов'язана історія львівських трамвайчиків. З того часу і був запущений у Львові один із перших електротрамваїв у Європі та перший в Україні.

Неподалік від вхідної арки є   мальовниче озерце з крутими берегами де плавають білі лебеді. Цими граційними птахами люблять милуватися не лише діти, а й всі городяни. Їх знімають на фото, підгодовують, слідкують за їх поведінкою.

Адреса: парк розташований між вулицями Івана Франка, Стрийською, Уласа Самчука і Козельницького.

Читайте також: 

"Маст сі": ТОП-15 найпопулярніших "туристичних" кнайп Львова

ТОП -10 концептуальних закладів Львова для тих, кого не здивуєш "Криївкою"

Последние новости